«Ти все зробив правильно, ти великий розумник!» - кожній дитині хочеться чути тільки такі слова. Але в реальному житті підліток майже кожен день стикається з критикою. Він чує зауваження на свою адресу на навчанні, вдома, в громадському транспорті. Оскільки цих моментів не уникнути, потрібно навчити підлітка правильно реагувати. Як це зробити, розповідаємо у нашій статті.
«Критика - це обговорення, розбір чого-небудь, щоб оцінити і виявити недоліки; аналіз або оцінка явищ, що відбуваються в житті. Вона буває конструктивною - наприклад, «в твоєму творі є орфографічні помилки», і деструктивною - «у тебе помилки в кожному слові».
Без образ: працюємо над реакцією і сприйняттям
Щоб дитина правильно реагувала на критичні зауваження, їй необхідно зрозуміти, чи справедлива критика на її адресу. Потрібно вникнути в суть зауваження, її не завжди можна розпізнати відразу, особливо якщо критика дуже емоційна.
Коли дитина не розуміє природу проблеми, їй варто задавати навідні, уточнюючі питання. «Наприклад, де саме, на думку співрозмовника, була допущена помилка. Узагальнення типу "ти поганий учень", "ти взагалі нічого не розумієш" - неприпустимий перехід на особистості. Подібні зауваження завжди несправедливі.
Що робити підлітку, якщо він зіткнувся з несправедливою критикою:
-
Емоційне забарвлення діалогу перевести на факти.
-
Уточнити, що саме не влаштовує співрозмовника.
-
Задавати альтернативні питання, засновані на фактах.
-
Звернути увагу співрозмовника на наявність слабких місць в його критичних судженнях, на те, що вони нелогічні, необгрунтовані.
Якщо дитина вважає критику несправедливою, необхідно спокійно їй відповісти. Наприклад, сказати: «Я не вважаю ваше зауваження справедливим».
Коли критика корисна
Щоб навчитися виносити користь із справедливих критичних зауважень, дитині необхідно користуватися наступними порадами:
- Згода з критичною оцінкою. Скажіть дитині, що варто бути спокійним і доброзичливим, потрібно уникати зайвих вибачень і намагатися бути зарозумілим.
- Пояснити, що якщо він відчуває зайве емоційне напруження, потрібно постаратися не піддаватися йому, а також знизити градус реакції на негативно забарвлені емоції співрозмовника. Про себе порахувати до десяти і задати питання: «Всім навколо відомо, що мої успіхи не дають тобі спокою!» або «Тебе дійсно так хвилює ця подія / питання або ти просто вирішив виділитися?».
- Підлітку рекомендується акуратно перевести розмову в конструктивне, правильне русло. Головне - не соромитися задавати питання і пропонувати рішення проблем.
Критикуйте правильно!
Мама і тато повинні запам'ятати основне правило: критикуючи дитину, ви критикуєте себе! Це сильна зброя, яка може не тільки спонукати дитину до досягнення висот, але і зруйнувати будь-яке бажання. Адже в підлітковому віці формується самооцінка - а то, якою вона буде, багато в чому залежить від батьків.
Що варто говорити, а що - ні:
- Не вішайте ярлики! «Жадюга», «Плакса», «Нечупара» - не варто постійно говорити ці узагальнюючі слова дитині. Якщо критикуєте, то критикуйте вчинки або дії: «У дитячій бардак, наведи там порядок» або «Навіщо потрібно було говорити погано про однокласника?», Але ніколи не переходьте на особистість підлітка, це може вдарити по його самооцінці.
- Не узагальнюйте, а розглядайте детально! Чи приємно вам, шановні дорослі, чути на свою адресу: «ти вічно ...», «ти постійно ...», «знову ти ...»? Адже про справедливість всіх цих фраз можна посперечатися.
- Буря в склянці води, або як ми зробили з мухи слона! Оцінюйте холодною головою масштаб події, адже часом ми починаємо критикувати дітей не через те, що вони зробили, а через те, що у нас накопичилося за тривалий час.
Правильна критика з боку батьків підвищує самооцінку дитини. Люди з адекватним сприйняттям себе або, простіше кажучи, зі здоровою самооцінкою не так гостро реагують на критику і скоріше сприймають її як корисну пораду.
Батькам на замітку!
- Мета критичних зауважень - це зміна поведінки. Критикуйте вчинки, але не саму дитину.
- Не допускайте образ.
- Намагайтеся не критикувати в присутності сторонніх.
- Критика в присутності третіх осіб може бути розцінена як образа.
- Підкажіть дитині, як правильніше вчинити в тій чи іншій непростій ситуації. Обов'язково підтримуйте її, не залишайте один на один з труднощами.
Якщо у вашій родині сталася ситуація, в якій ви не знаєте, як вчинити, звертайтеся до психолога. Досвідчений фахівець допоможе вам знайти відповіді навіть на найскладніші питання.
