Розповідаємо, чи можуть бути небезпечними засудження дії підлітка і як при цьому не переборщити з похвалою.
Чому дітей потрібно хвалити
Малюкові з народження говорять, який він розумний, красивий і хороший. Дорослі розчулюються першим крокам, словам і малюнкам дитини, хвалять за самостійно зав'язані шнурки і до кінця з'їдений суп. Але коли дитина йде в школу, рівень похвали різко знижується. Батьки вважають молодші класи уже досить дорослими, і, так як його провідною діяльністю стає навчання, починають заохочувати вчорашнього малюка тільки за гарні оцінки в щоденнику.
Однак психологи вважають, що хвалити дітей і підлітків потрібно частіше. І ось чому.
- Похвала формує довірчі відносини. Отримуючи позитивний відгук на свої дії від значущих дорослих, дитина розуміє, що її люблять, про неї піклуються, за її вчинками стежать і їй готові допомогти.
- Похвала дарує віру в себе. Регулярне схвалення дозволяє повірити в себе і свої сили. Дитина, яку часто хвалять батьки, не реагуватиме на неконструктивну критику чужих людей. Вона знає, що якщо у неї щось не виходить, це нестрашно. Потрібно краще намагатися і пробувати ще. Це запорука формування здорової самооцінки.
- Похвала підтримує мотивацію. Буває, якщо нашу роботу розкритикували, то і доробляти її немає бажання. Наприклад, якщо дитина не розуміє математики і її постійно лають за те, що вона не може правильно вирішити задачу, то у неї може пропасти мотивація займатися точними науками. І навпаки: якщо ви будете вишукувати ті крихти, за які можна похвалити, підліток буде займатися охочіше.
За що і як хвалити дитину
Хвалити дитину - мистецтво, якому повинен навчитися кожен батько. Пропонуємо вам кілька порад про те, як хвалити дитину:
Дякуйте
Подяка близька до похвали, але має більше форм вираження. Необов'язково кожен раз говорити «Спасибі» - подяка може виражатися в усмішці або кивку голови. Головне, щоб це було щиро.
Хваліть за справу
Не хваліть за все підряд. Похвала повинна бути за реальні старання або результат. Фраза «Молодець, ти ж все одно намагався» не матиме ефекту, якщо насправді дитина не доклала зусиль.
Діліться своїми почуттями
Не оцінюйте дитину: «Ти дуже розумний», «Молодець, ти впорався краще за всіх». Так вона буде постійно чекати оцінки своїх вчинків, стане залежною від вашої думки про неї. Краще говоріть, що відчуваєте через її дії. Це оцінить сам вчинок, покаже, що вам не все одно, ви щиро переживаєте, і навчить дитину промовляти свої емоції. Наприклад, якщо вона вірно виконала завдання, скажіть «Я дуже рада, що ти добре засвоїла цю тему». А ще краще запитайте, як почуває себе дитина, подолавши труднощі.
Будьте щирими
Після робочого дня іноді буває важко емоційно реагувати на розповіді дитини. Є спокуса просто кинути «Молодець!» і піти відпочивати. Але це може поранити підлітка. Важливо показати, що ви щирі і готові розділити з дитиною її радість. Якщо ж сил немає зовсім, чесно скажіть: «Сьогодні я дуже втомився (а), але я правда радий (а) за тебе. Давай обговоримо цю подію, коли я трохи відпочину».
Розділіть похвалу і критику
Після похвали ненароком може вилітати докір чи критика: «Сьогодні ти зробив хорошу доповідь, але чому не прибрав на кухні?», «Молодець, що прибрався в кімнаті, а уроки чому не зробив?». Такі фрази повністю знецінюють похвалу і навіть можуть образити. Похвалили - зупиніться. Покритикуєте іншим разом, коли буде причина.
Чим критика може бути корисна
Критика - це розбір чогось з метою винести оцінку. Критика буває деструктивна і конструктивна. Перша говорить, що погано, а друга - як зробити краще. Це коли ви не просто говорите дитині, що її твір поганий, а даєте поради щодо поліпшення тексту. Така критика потрібна людині, і ось чому.
- Щоб навчитися працювати над помилками. Якщо дитина чує тільки похвалу, вона буде вважати, що все робить правильно і виправляти нічого не треба. Критика ж допомагає розповісти, що в роботі добре, а що потрібно поправити. Це мотивує розвиватися, ставати краще і доводити справи до кінця.
- Щоб краще розуміти себе. Критика допомагає розібратися в собі, дізнатися свої сильні і слабкі сторони. Завдання батьків пояснити дитині, що перші потрібно активно використовувати, а другі - розвивати.
- Для народження ідей. Конструктивна критика може подати ідею для розвитку. В процесі розмови дитина може надихнутися і знайти спосіб виправити помилку.
Як правильно критикувати дитину
Деструктивна критика може бути дуже небезпечна для підлітка. Неправильний зворотній зв'язок руйнує самооцінку, вбиває інтерес і породжує страхи.
Не зачіпайте особистість
Якщо дитині постійно повторювати, що вона дурна, нехлюй, нечупара і інші неприємні речі, у неї навіть не з'явиться бажання намагатися це виправити. Навіщо щось робити, коли дорослі вже навісили на тебе «ярлик»? Краще оцініть старання дитини або результат її роботи. Наприклад, скажіть «Я бачив (а), як довго ти готувався до цієї контрольної. Я пишаюся тобою!".
Не робіть трагедії з дрібних невдач
Якщо дитина забула зробити просте завдання, яке ви їй дали, ввічливо скажіть, що засмутилися і сподіваєтеся, що завтра вона його зробить. Цього буде досить. А ще цим ви навчите відчувати різницю між катастрофою і неприємністю.
Вивчайте і допомагайте
У дітей не завжди все виходить з першого разу, а іноді вони просто бояться щось зробити. Замість того, щоб зірватися на ньому зі словами «Не маленький вже, сам зробиш», приділіть час і навчіть дитину, допоможіть подолати ступор перед незнайомим завданням. Дітям вкрай важлива допомога і підбадьорення значущих для них дорослих.
Як знайти баланс критики і похвали
- Завжди аналізуйте факти. Оцінити встигне суспільство, а батько може зрозуміти причини і наслідки.
- Почуття провини і гординя формуються швидко. Перш ніж висловити свою думку, запитайте, як до цього ставиться сам підліток.
- Слідкуйте за режимом, обіймайте дитину, говоріть з нею і поважайте її. Спокійна дитина не сходить з ума від похвали і не непритомніє від критики.
- Молодших підлітків хвалимо за гарне. Старшим даємо конструктивну критику їхніх вчинків.
- Похваліть і розкритикуйте для початку себе за свої батьківські дії і виховні прийоми, проаналізуйте, що вам дізнатися було б приємно, а за що соромно. Дитині так само.
Іноді, достатньо лише погляду, щоб зрозуміти, осилить зараз дитина серйозну розмову, або, можливо, її сумний подих скаже більше. Важливо пам'ятати, що ви не любите більше, коли хвалите і не любите менше, коли критикуєте. Це важливо доносити в ваших словах і діях.
