Багато батьків сприймають перехід дітей в 5 клас тільки так: «Ну треба ж як вже виріс!». Насправді для дитини змінюється все - навчальне навантаження, відповідальність, місце в дитячому колективі, та ще починаються труднощі молодшого підліткового віку.
Психологічні особливості дітей 10 років
Багато психологів вважають, що перехід дітей в середню школу є кризовим періодом, так як цей період одночасно і початок молодшого підліткового віку і період адаптації до нових шкільних умов.
10-річки вже володіють ефективними прийомами навчальної роботи - вміють якісно засвоювати пропоновані знання, володіють розвиненими навичками спілкування. Можуть отримувати знання і самостійно. У багатьох вже виділилися явні схильності - гуманітарні чи точні науки. Зазвичай це залежить від індивідуальних здібностей, інтересу до предмета і традицій у сім'ї (що батьки найбільше обговорюють - подорожі? Високі технології? Медицину?) Психологи відзначають, що у віці 10-11 років у дітей починає розвиватися рефлексія до оцінки власної праці, тобто вони здатні дати оцінку своєї праці, зрозуміти причини успіхів або невдач.
Що є важливим для п'ятикласників?
Для дітей 10-11 років значущим стає спілкування з однокласниками, статус в колективі. Вони прислухаються до думки своїх однолітків, зараз вона для них важливіша, ніж думка дорослих. У цьому віці діти люблять їздити на екскурсії всім класом, ходити в походи - аби «всі разом».
Адаптаційний період в п'ятому класі. Що батькам треба знати?
Період адаптації при переході в середню ланку у п'ятикласників триває приблизно півроку. Дитина може відчувати інтелектуальні навантаження, емоційне перенапруження, тривожність з приводу публічних виступів, переживати через стосунки з учителями, боятися бути не понятими однолітками. Найбільш яскравими ознаками того, що дитина переживає складнощі адаптації, бувають плаксивість, дратівливість або перепади настрою, зниження успішності.
Найчастіше саме на погіршення оцінок і реагують батьки, тому ми зупинимося на можливих причинах цього:
Фізіологічні зміни.
Перехід в середню школу може збігтися з початком фізіологічних змін в організмі дитини. Дитина починає рости, швидко втомлюється, їй постійно хочеться спати, що призводить до слабкої концентрація уваги, зниження обсягу пам'яті. Тут найважливіше встановити чіткий режим дня, усунути перевантаження, чергувати фізичну і розумову діяльність.
Проблеми особистісного зростання.
Часті сварки з однокласниками або з значимими для неї людьми, проблеми закоханості, проблеми в родині. Дорослим важливо зрозуміти, що заважає дитині спокійно вчитися, постаратися пом'якшити ситуацію наскільки це можливо і терпляче ставитися до її тимчасових невдач, вселяти віру в себе.
Низька пізнавальна мотивація.
Це дуже поширене явище - дитина погано вчиться, тому що їй нецікаво. Причини можуть бути різні: постійні невдачі, погані відносини з учителем або однолітками, особисті проблеми. Іноді дитина заявляє, що їй нецікаво вчитися, тому що вона не розуміє, як те, що вони вивчають в школі, може стати в нагоді їй в житті. Зазвичай фахівці рекомендують таким дітям знайти те, що їм дійсно цікаво. Може бути навіть змінити школу, наприклад, на спортивну або художню.
Невпевненість в собі.
Якщо невпевненість закріпилася ще з початкової школи, то вона заздалегідь вселяє в собі, що у неї нічого не вийде, а перенапружуватися не бажає. Причиною невпевненості можуть бути підвищена тривожність, тиск з боку близьких, їх надмірна вимогливість, боязнь не виправдати очікувань. Невпевненість в собі може особливо сильно проявлятися саме в перехідному віці. Допомогти дитині подолати ці труднощі, відчути себе успішним і компетентним можна тільки розібравшись в їх причинах.
Відсутність здібностей.
Наприклад, дитина не здатна добре вчитися з окремих предметів: математики, української мови, але у неї розвинені здібності до літератури, музики, мистецтва. Необхідно виявити її таланти, тим більше що в середній школі з'являються нові предмети і дитина може проявити себе вивчаючи їх.
Отже, ми зрозуміли, що дитині важко в цей період впоратися з труднощами.
Як допомогти дитині в період адаптації?
Важливо заспокоїти дитину і заздалегідь налаштувати її на зміни, які неминуче настануть в середній школі. Заздалегідь познайомтеся з новими предметами, вчителями, якщо є така можливість.
Поясніть дитині її новий статус учня середньої ланки, обговоріть, що тепер у неї багато можливостей, але і більше відповідальності. Ви їй більше довіряєте, підтримуєте її, зважаєте на її бажання, так як вона стала більш дорослою і самостійною. Але і попит з неї більший. І загальний контроль, звичайно, ніхто не скасовує.
Стежте за своєю мовою. Не прослизають у вас фрази «У п'ятому класі у тебе будуть суцільні двійки і трійки. Ти досі не знаєш таблицю множення!» Може бути, що якісь вчителі кажуть класу: «У середній школі буде дуже складно, ми не знаємо, як ти впораєшся з програмою»? Не треба плекати невпевненість в дітях. Навпаки, налаштовуйте їх на успіхи - хай не з усіх предметів, але з тих, що у них виходить - обов'язково. Формуйте у дитини позитивне ставлення до однокласників, педагогів, вчіть конструктивного спілкування.
Нехай юний підліток знає, що невдачі можливі, це буває з усіма. Тут найважливіша емоційна підтримка дорослих - батьків, педагогів, шкільного психолога. Діти повинні твердо знати - що б не трапилося, ви на їхньому боці.
Правильно організувати режим дня, не допускати перевантажень. Чергувати фізичні та розумові навантаження, стежити, щоб залишався час на прогулянки, хобі, спілкування з друзями. Краще не записувати дітей в кілька нових гуртків і секцій в перше півріччя п'ятого класу, вони зараз і так перевантажені.
Враховуйте темперамент, характер, індивідуальні здібності дітей, не порівнюйте дитину ні з ким, не кажіть поганого ні про інших дітей, ні про вчителів, ні про предмети.
Заохочувати дитину можна не тільки за навчальні справи. Її потрібно хвалити за те, що вона допомагає з молодшими, гуляє з собакою, хороший друг, їй вдалося пробігти два кілометри, забити гол і т.д.
Постарайтеся обговорювати з дітьми складні ситуації і проблеми, разом шукайте вихід з конфліктів - у дитини може бути своє бачення ситуації і оригінальне рішення.
Якщо дитина звикла до щоденного контролю з боку дорослих, то привчайте її до самостійності поступово. Дитина вже може сама домовлятися з однокласниками, питати домашні завдання, не боячись підходити до вчителів і задавати питання.
Якщо дорослих щось турбує в поведінці або в навчальній діяльності дитини, постарайтеся зустрітися з класним керівником. Він ваш перший помічник зараз і його поради допоможуть вам вирішити ситуацію: розмовляти чи з викладачем, з яким виник конфлікт, чи йти до завуча, краще перевіряти домашні завдання дитини і т.д.
Бажаємо Вам терпіння в непростий період переходу з початкової школи в середню. Це дуже цікавий і плідний період в житті дітей і всієї сім'ї. І якщо зможете надати достатню підтримку спадкоємцю, то середня школа може стати і дуже успішним періодом.
