Навчання – це навичка, з якою ми народжуємося. Так ми пізнаємо себе, навколишнє середовище та світ, який нас оточує з перших хвилин життя. Ми вчимося говорити, ходити, думати і виражати свої потреби (звичайно, на різних етапах по-різному). І до певного моменту це стає для нас природньо (у перші роки життя ми дуже покладаємося на наше оточення). Однак настає момент, коли багато що змінюється. Ми отримуємо розуміння того, як ми вчимося і для чого ми це робим. Завдяки цьому ми можемо впливати на цей процес як діти, а також як батьки чи вчителі. З цього тексту ви дізнаєтеся, як навчаються діти 6+ і що ми, дорослі, можемо вдосконалити в цьому процесі.
Довгий час існувало переконання, що діти найкраще вчаться, коли все дисципліновано. І так, можливо, в короткостроковій перспективі цей метод спрацює. Однак варто запитати себе: чому діти вчаться і яку користь вони можуть отримати від наукових знань у цій галузі. Завдяки цьому ми зрозуміємо, як працює розум дитини. Ми також дізнаємося, як ми можемо використовувати технологію, яку люблять діти, щоб зробити навчання приємнішим. Хто сказав, що навчання має бути нудним, виснажливим і завжди пов’язаним з примусом? Нижче ви знайдете кілька порад, які допоможуть вам забезпечити не тільки комфорт вашої дитини, але й її бажання вчитися.
Діти найбільше прагнуть дізнатися те, що їх цікавить або що потенційно може їх зацікавити. Звертайте увагу на те, що подобається вашій дитині, і використовуйте це в процесі навчання. Це може бути казка, оповідання чи улюблена іграшка, яка стане героєм повноцінного уроку. Важливо тестувати і намагатися говорити про щось різними способами. Також варто ввести ефект несподіванки або звернення до інших людей. Мозок любить історії. Такі нюанси не тільки зацікавлять вас, але й трохи довше утримають увагу вашої дитини.
Мозок найкраще навчається, коли дитину не змушують. Важливо: відчуття безпеки та свобода експериментувати і робити помилки. Роблячи помилки, розум вивчає нові способи вирішення тієї ж проблеми в майбутньому абсолютно унікальним способом. Відсутність тиску дає дитині відчуття безпеки. Потім вони можуть вільно (за підтримки опікуна чи вчителя) шукати, тестувати та вчитися на основі своїх почуттів і досвіду.
Коли процес навчання викликає у дитини позитивні емоції і приносить їй радість; коли немає тиску і коли навчання асоціюється з чимось приємним, ефект гарантований. Переконавшись, що виконання поставленого завдання приносить дитині задоволення або що сама форма є для неї привабливою, це дозволить їй отримати набагато більше користі від навчання.
Діти часто не хочуть вчитися саме так, як ми їм говоримо або як ми хочемо їх навчити. Важливо спостерігати за дитиною. Перевірка того, як вона засвоює інформацію, що їй подобається, що її радує, а що для неї важко. Спостерігайте за тим, що приємно їй, а що швидко набридає і змушує тікати від навчання. Звичайно, навчання не завжди буде легким і приємним. Але якщо ми можемо урізноманітнити цей процес і адаптувати його до дитини та стадії, на якій вона перебуває, то чому б і ні?
Рухова активність надзвичайно важлива в процесі навчання, тому що це знижує рівень стресу та змушує розум відпочити. Тоді дитина заряджається енергією та отримує новий рівень креативності та енергії для дій. Сидіти за шкільною партою, а потім вдома, не проводячи часу на свіжому повітрі та не рухаючись, може негативно вплинути на дитячу концентрацію та бажання вчитися.
Діти чудово навчаються завдяки спостереженню. Як губка, вони вбирають інформацію з навколишнього середовища, що значно полегшує їм впровадження та тестування нових рішень. Коли дитина бачить, як інші щось роблять, і їй це зрозуміло, вона зможе дізнатися набагато більше, ніж із самої книги.
Згідно Монтессорі, період від 6 до 12 років - це період, коли дитина переходить від навчання конкретного до абстрактного мислення. Діти вже можуть логічно мислити набагато ефективніше. Це означає, що тепер дитина може внутрішньо вирішувати проблеми у своїй голові (а не фізично переживати речі в реальному світі). Розум переходить у свідомий режим. Навчання стає повільнішим і спокійнішим. Діти рідше повторюють одну і ту ж діяльність багато разів (виняток становлять випадки, коли щось у цій діяльності змінюється).
Після 6 років у дитини формується сильна потреба в незалежності на інтелектуальному рівні. У цей період вони хочуть і намагаються зрозуміти себе, а також те, що їх оточує. Вони починають думати самостійно. Вони також зацікавлені у співпраці з іншими та стають більш соціальними. Вони вчаться один у одного. Немає необхідності надавати їм готові відповіді чи рішення для всіх їхніх проблем.
У цей період діти починають усвідомлювати, що вони знають, які їхні сильні та слабкі сторони. Вони краще контролюють і оцінюють свій прогрес і вчаться покращувати його з кожною спробою. Вони можуть порівняти поради, які отримують від інших, із самими собою. Завдяки цьому вони дізнаються, як їм подобається вчитися і що приносить їм задоволення.
На цьому етапі підлітки набагато краще справляються з абстрактними поняттями. Наприклад, їм більше не потрібно думати про розрізання торта на шматки, щоб зрозуміти ділення чи дроби. Для них це стає природним і набагато доступнішим. Це також вимагає значно менше часу. Підлітки значно більшою мірою, ніж діти, можуть використовувати такі абстрактні поняття, як правда, справедливість, любов. Вони набагато краще розглядають і аналізують проблеми з різних точок зору. Однак їм важче зосередитися. У них гірша зорова та вербальна пам’ять і повільніша реакція, що ускладнює навчання.
Однак у цей період допомагає той факт, що підлітки в цей період чудово запам’ятовують, як щось працює. Вони починають бути схожими на дорослих. Їхній спосіб мислення дозріває, але до повної зрілості мозку (це відбувається приблизно у 25-26 років) ще далеко. Незважаючи на багато схожості, варто пам’ятати, що спосіб навчання підлітків та їх сприйняття світу та самих себе все ще розвиваються. Тому варто обирати методи, які підтримуватимуть їхній природний розвиток. Методи, які викличуть цікавість і використовуватимуть інструменти, які їм відомі, безпечні та перевірені.
Усвідомлення того, як діти навчаються на певних етапах свого розвитку, є надзвичайно цінним. Це дозволяє нам, дорослим, краще зрозуміти, як працює мозок. Це відкриває нам різноманітні способи навчання та інструменти, які ми можемо використовувати. Дитина в 6 років вимагатиме від одного підходу, а в 13-15 – зовсім іншого. Пам’ятаймо про це кожного разу, коли розглядаємо час навчання крізь призму навичок, якими ми, дорослі, вже володіємо. Адже головне, щоб процес навчання у дітей проходив природним шляхом, максимально наближеним до їх моменту розвитку.
Підлітковий вік - час всієї перебудови організму. У цей час дитина шукає себе в суспільстві, пізнає норми поведінки та спілкування. Підлітка цікавлять соціальні проблеми і цінності. Школярі в цьому віці часто відчувають почуття дорослості. Багато з них втрачають інтерес до навчання і не хочуть ходити в школу.
Читати далі
Приділяйте своєму чаду більше часу. Відчуваючи любов, турботу, увагу і безпеку, дитина росте більш впевненою і успішною;
Читати далі
У міру дорослішання світовідчуття та потреби дитини змінюються, те, що мотивувало навчатися у початковій школі, до середньої може перестати працювати. Щоб мотивувати підлітка до навчання, потрібна нова стратегія. У цій статті ми розповімо про п'ять типів мотивації людини і дамо практичні поради щодо їх застосування у шкільному житті.
Читати далі
Період пандемії, війни та закриття шкіл вплинув на кожного з нас. Ми з тривогою спостерігаємо за наслідками великого відставання в школі та жахливо низької мотивації до навчання, особливо серед підлітків.
Читати далі
Відзначаючи і заохочуючи прогрес дитини, порівнюючи її з нею самою в минулому, ви отримаєте набагато більше і збережеьте хороші відносини.
Читати далі
Програвати – нелегка тема для дитини. Так само, як і для нас, дорослих. Ніхто не любить програвати, і кожен з нас ставиться до цього по-різному. Ви напевно знаєте кількох людей, для яких програш є абсолютно нормальним явищем. Однак ви також знаєте людей, які можуть злитися або взагалі перестати грати, коли щось в ігрі йде не так, як їм хочеться. Пам’ятайте, що діти не мають цих знань і можуть отримати їх лише від нас.
Читати далі
Розповідаємо, як ставити цілі та досягати їх, а також розуміємось на типах і методах планування, щоб зробити шлях до своєї мети простіше.
Читати далі
Чому під час навчання дитині стає нудно і як вирішити цю проблему? Розібрали п'ять причин виникнення нудьги та зібрали поради, які допоможуть повернути мотивацію.
Читати далі
«Словісна сліпота» чи «хвороба геніїв» — багато видатних особистостей були дислексиками. Цей розлад не позначається на розумових здібностях, але викликає труднощі у навчанні. Розповідаємо, у чому особливості дислексії та як навчати дітей з таким порушенням.
Читати далі
Під час вивчення будь-якого шкільного предмета можуть виникнути складнощі з розумінням. Буває важко вловити суть теми, запам'ятати теорію та виконати практичні завдання. Пояснення вчителя на уроці та читання підручника не допомагають, позначки стають все гіршими, самооцінка знижується. Розповідаємо, як вийти із цього замкнутого кола.
Читати далі
В доме каждого молодого человека должен быть функциональный и правильно подобранный письменный стол. Лучшие варианты школьных парт должны иметь регулируемую высоту столешницы, что позволит подогнать ее высоту под рост ребенка. Но это не единственный важный аспект, на который нужно обратить внимание.
Читати далі
Сприйняття - процес формування образу предмета або явища. Це одна з найвищих психічних функцій нарівні з пам'яттю, мисленням, промовою, увагою та уявою.
Читати далі
Ми постійно відкладаємо найважчі справи на потім, а потім дуже сильно про це шкодуємо. Розповідаємо, як перестати відкладати справи у довгу скриньку та навести в навчанні порядок.
Читати далі
Наприкінці ХІХ століття німецький психолог Герман Еббінгауз сформулював концепцію «кривої забування» у монографії «Пам'ять». Він проводив досліди на собі та студентах: треба було завчити безглузді склади, використовуючи різні техніки запам'ятовування. Сам Еббінгауз фіксував час і спостерігав, коли піддослідні забудуть цю інформацію.
Читати далі
Тлумачний словник В.І. Даля визначає ліньки як «відразу від праці, від справи, занять; схильність до ледарства і дармоїдства ». Вчений явно не мав любові до лінощів і вважав її пороком.
Біологи дають більш нейтральне визначення, називаючи ліньки надмірною реалізацією принципу збереження життєвої енергії. А історики-антропологи вважають ліньки однією з причин науково-технічного прогресу.
З погляду психології, ліньки - це лише симптом, а мотиви небажання діяти лежать глибше. Лінь навіть поділяють на кілька видів залежно від причини виникнення: нестачі мотивації, психофізіологічних особливостей людини, банальної втоми.
Читати далі