Опозиційно-девіантний розлад характерний для підлітків (хлопчиків). Зазвичай ОДР діагностують у дітей із неблагополучних сімей або з дитячих закладів. Серед ознак ОДР є агресивна поведінка, неприємний стиль спілкування, втрата контролю над собою. Як допомогти дитині?
Поговоримо, з чим генетично обумовлений розлад ОДР.
Опозиційно-девіантний розлад або ОДР
Цей розлад вважається переважно дитячим та переважно хлопчиковим (до 15 років, потім різниця стає меншою). Його діагностують вже давно, але зараз стали більш зрозумілими причини та наслідки.
Опозиційно-девіантний розлад (Oppositional Defiant Disorder) — патерн аргументованої та зухвалої поведінки зі мстивістю та дратівливістю.
Симптоми ОДР
Отже, ОДР характеризується такими ознаками (важливо пам'ятати, що діти у підлітковій кризі та кризі 2-3 років можуть показувати ті ж ознаки і без розладу, тому симптоматика має бути не менше року-півтора):
- втрата контролю за собою;
- постійні суперечки з батьками та дорослими;
- відмова робити те, що просять;
- постійна постановка під сумнів правил або відмова їм слідувати;
- нарочита діяльність, яка дратує чи розчаровує людей, найчастіше – авторитетних дорослих (аж до “пінопластом по склу”);
- звинувачення інших у власній поганій поведінці та помилках;
- постійне роздратування у відповідь дії оточуючих;
- агресивні слова або (і) поведінка;
- бажання образити або завдати шкоди;
- неприємна чи образлива манера спілкування;
- поведінка спрямована на "взяття верху", а якщо не виходить - "гра в жертву".
Важливо: як ви розумієте з попереднього нашого тексту – це може бути сигналом інших проблем, не тільки ОДР.
Причини
Причини: найчастіше ОДР діагностують у дітей у сім'ях із неблагополучним кліматом або з дитячих закладів.
Діти реагують таким чином на:
- фізичне та емоційне насильство;
- інцест та інші види порушення сексуальних кордонів;
- насильство, спрямоване на інших членів сім'ї;
- буллінг у школі;
- невтягненість та ігнорування від дорослих;
- горе, криза, важкий перебіг пубертату.
Наслідки: якщо вчасно не допомогти, можливий розвиток депресивного, біполярного та прикордонного розладу, проблеми із навчанням та законом, а також суїцидальні спроби.
Яка допомога рекомендується?
- для дітей показано групову або індивідуальну терапію;
- для батьків – сімейна чи діадна (у парі з дитиною) терапія;
- у разі джерела в середовищі може бути потрібно змінити школу або дитячий садок.
Медикаменти при ГРР найчастіше не використовуються.
Фахівці рекомендують звернутися за допомогою у будь-якому випадку, якщо:
- дитина в багатьох ситуаціях відчуває агресію, страх або депресивні симптоми;
- не може контролювати свою поведінку;
- чує чи бачить те, чого не чуєте чи не бачите ви;
- не може спати більше 1-2 днів поспіль, відчуває постійні складності зі сном або бачить нав'язливі кошмари;
- ви помічаєте самі чи інші вам постійно розповідають про поведінку, яка дуже непокоїть (вигадування небилиць, агресія, спрямована на людей, предмети чи тварин, суїцидальні думки, самоушкодження).
І ще раз – здоров'я нашим читачам та їхнім дітям!
