Команда - це не просто група людей, які зібралися разом. Її об'єднують:
- спільна робота;
- відкрита комунікація, коли є довіра і всі націлені на результат та вирішення проблем, а не на конфлікт;
- розуміння кожним членом команди свого місця у ній.
Завдяки цим трьом факторам робота в команді призведе до позитивного результату: результат перевищить суму результатів кожної людини, якби всі працювали поодинці.
Чому важлива команда?
Будь-якій людині важливо вміти працювати в команді, якщо хочеться бути в психологічно безпечній атмосфері та досягати високих результатів. А дітям це особливо необхідно, тому що особистість формується в колективі, у взаємодії з іншими людьми, а це вміння взяти відповідальність за себе та інших.
Якщо дитина не навчиться працювати в команді:
- З нею буде важко грати іншим дытям, тому що у спільній грі потрібні навички командної роботи.
- Під час підготовки групових завдань на уроках дитина зможе делегувати іншим якісь завдання. У результаті, якщо вона відповідальна, то робитиме все за всіх. Якщо не дуже відповідальна, то, не прояснивши свою роль в групі, не зможе підготувати те, що потрібно.
- Навички спілкування з іншими будуть слабо розвинені, що згодом може перешкодити вибудовувати взаємини із важливими людьми.
Як навчити дитину працювати у команді
Є кілька простих та дієвих способів:
- Показувати приклад на собі
Наприклад, взяти на себе відповідальність і розподілити домашні обов'язки на вихідні так, щоб було враховано можливості кожного члена сім'ї. Важливо самому брати участь у виконанні якоїсь справи, щоб у дитини не було відчуття, що працює тільки вона, а батьки — командують.
- Поважно спілкуватися з дитиною під час спільних справ та ігор
Не висловлювати негатив, якщо ви з близькими берете участь у заходах, а вони не перемагають чи займають останні місця. Краще підтримати, знайти слова, які дадуть розуміння дитині, чому важливий командний дух та участь, а не лише перемога.
- Промовляти свої почуття та з увагою ставитися до переживань близьких
Наприклад, у ситуації програшу сім'ї на заходах не потрібно напускати на себе байдужість. Якщо батьки відчувають негатив, то у формі Я-повідомлень слід розповісти, що і коли відчувається, попросити поділитися близьких. Така розмова без звинувачень допоможе зняти напругу та зміцнити командний дух.
- Показувати, як ті чи інші емоції впливають на процес
Якщо негатив у процесі спільної діяльності все-таки зашкалював і впливав на групу, варто спочатку проговорити ці почуття в Я-повідомленнях, потім змінити установки на більш конструктивні і зробити висновки на майбутнє.
Багато психологів стверджують, що спочатку ми сприймаємо світ емоційно, орієнтуючись на враження, а потім починаємо їх аналізувати. Тому в командній роботі потрібно так багато часу і сил приділяти емоційному фону, розуміння себе, своїх почуттів, думати про інших та їх переживання. Усвідомлення, які емоції з'являються у нас від тієї чи іншої дії, допомагає працювати в команді та будувати шанобливі взаємини.
Що робити, якщо дитина зовсім не командний гравець
Є дві основні причини, чому дитина не вміє працювати в команді:
Існує думка, що ніхто не народжується інтровертом: усі діти активно проявляють себе в перший рік життя, коли їм холодно, голодно чи хочеться на руки до мами. Тільки реакція дорослих змушує їх стискатися, переставати плакати чи звертати на себе увагу.
Що робити: змінювати ставлення до дитини, виявляти більше поваги до її турбот, переживань, намагатися уважно ставитися до потреб — це під силу батькам.
Наприклад, засмучується чи гнівається, коли команда програє, гірко плаче та звинувачує всіх навколо, що погіршує взаємини з іншими дітьми. Проте здатність контролювати себе та свої прояви зростає разом з дитиною: щось у певному віці їй ще непідвладне, і вимагати цього не потрібно.
Що робити: навчити розуміння своїх почуттів. Наприклад, у процесі істерики бути поруч, а потім запитати: Що відчував? Де це було в тілі? Які відчуття були? Можна запропонувати намалювати свої емоції, подумати, що з цим зробити, щоб наступного разу дитині було легше.
Як навчити дитину розподіляти ролі всередині команди
Сангвініки працюють у екстремальних ситуаціях краще, ніж у спокійних. Вони добре мобілізуються. І що? Хто сказав, що сангвініки найкращі?
Вони хороші організатори, лідери — це все так. Але коли треба будувати довгострокову перспективу, потрібний флегматик. А коли треба пробивати стіну прямо зараз – потрібен холерик. А щоб побачити, куди рухатися, меланхолік. Він зі своєю чутливістю першим ловить вітер у вітрила — це зворотний бік його страхів, тривог».
Тому важливо пояснити дитині, що кожен займає якусь роль, і вона залежно від ситуації та завдань може змінюватись. Але в будь-якій команді має бути управлінець, який знає особливості кожного члена команди і добре розуміє людей.
Які ролі бувають:
- лідер,
- генератор ідей,
- трудяга,
- критик,
- душа компанії,
- аналітик.
У грі чи підготовці домашньої роботи ці ролі можуть звучати не так, але суть все одно залишається. При розподілі ролей вперше підійде і жеребкування, і наполеглива пропозиція від лідера. Але надалі необхідно врахувати два принципи: компетентність та побажання. Тобто потрібно розуміти, наскільки член команди здатний впоратися з поставленим завданням та наскільки він цього хоче.
Якщо роль, обрана кимось за дитину, йому не подобається, але вона хоче бути в цій команді, то варто пояснити іншим, а особливо лідеру, де його знання, вміння та навички стануть у нагоді найкраще. У цій ситуації потрібно вислухати і тих, хто вибрав для нього таку роль. Знаходити спільну мову в команді – це перший ступінь взаємин.
Якщо так питання не вдасться вирішити, то можна розповісти дитині про те, хто такі неформальні лідери, як вони здатні впливати на команду, чи варто піддавати групу таким зіткненням.
Що порадити дитині, якщо у команді виникають конфлікти
Конфлікти напружують своїм негативним забарвленням, але це краще за поверхневе співіснування незацікавлених у глибокій співпраці членів команди.
Конфлікт сам собою — це лише симптом, а не хвороба. Справжня причина та проблема полягає у суперечності інтересів та цілей членів команди. Необхідно зрозуміти, де є розбіжності, і зробити висновки. Може, хтось не на своєму місці — йому потрібно знайти потрібну роль у команді. Може, чиїсь ідеї, думки, почуття чи переживання не були почуті — треба почути, дати реакцію. А буває так, що комусь ця команда не підходить — тоді варто відпустити ситуацію.
