Танцювальні номери у театральних постановках, музичних кліпах, льодових шоу, на концертах – справа рук хореографа. Це фахівець, який викладає танцювальне мистецтво, вигадує хореографію для заходів та відпрацьовує її разом із танцюристами.
Як правило, хореографом можуть стати танцюристи, артисти балету, гімнасти, фігуристи, які мають великий досвід за плечима та можуть багато чого навчити. Або молоді люди, які здобули спеціальну освіту у вузі. Які завдання виконує фахівець.
Що робить хореограф?
- проводить заняття з танців та акторської майстерності;
- працює над покращенням техніки танцюристів, розвиває естетичний та музичний смак;
- ставить танцювальні постановки як сольного виступу, так колективного;
- проводить репетиції;
- підбирає сценічний образ;
- вигадує танцювальний номер згідно з вимогами замовника.
Хореограф створює загальну картину постановки, потім відроджує її за допомогою танцюристів та музики. У процесі роботи взаємодіє з візажистами, фахівцями з костюмів, організаторами, освітлювачами та іншими людьми, які готують захід.
Які навички необхідні для роботи хореографом?
Хореограф — це творча людина, яка повинна мати пластичність, витривалість, бути в хорошій фізичній формі, мати лідерські навички, вміти переконувати і впливати на інших. Які ще важливі якості:
- художній смак,
- артистизм,
- вміння налагоджувати контакт із людьми,
- здатність планувати та організовувати навчання.
Важливі особисті якості
Хореограф — це дуже граційна та творча людина, яка вміє передати свої емоції танцем. Постановник відрізняється пластичністю, гнучкістю, легкістю, але в той же час у його характері мають переважати задатки лідера, уміння переконувати і навіть змушувати тоді, коли це потрібно. Хореограф - наставник, тому він повинен уміти знаходити спільну мову з людьми будь-якого віку.
- Хороше здоров'я.
- Чудова фізична підготовка.
- артистизм.
- Вибагливість.
- Художній смак.
- Допитливість.
- Темпераментність.
- Витримка.
- Вміння наполягти на своєму.
Як стати хореографом
За всіма канонами:
- Присвятити танцю, танцювальним видам спорту чи художній гімнастиці свої дитинство та юність.
- Стати асом виконавського мистецтва.
- Навчитися вчити інших танцювати, а самому навчитися ставити танцювальні номери. Для цього вступити до вузу або коледжу.
Експрес-шлях:
- Вибрати певний стиль танцю.
- Навчитися танцювати.
- Почати тренувати тих, хто молодший.
- Зайнятися самоосвітою.
Така коротка траєкторія підійде тим, хто хоче стати постановником танців у непрофесійних колективах.
Навчання на хореографа
Сьогодні здобути спеціальність хореографа можуть і ті люди, які вирішили присвятити життя танцю у віці 15–20 років. Але такі постановники надалі рідко працюють із професіоналами, вони можуть знайти хорошу роботу у фітнес-центрах, дитячих закладах, школах сучасного танцю, братимуть участь у аматорських конкурсах.
Професійний хореограф - це та людина, яка почала займатися танцями у віці 5-8 років. У віці 11-12 років танцівники вступають до училищ або коледжів, після закінчення яких вони подають документи на балетмейстерський факультет (напрямок «Хореографічне мистецтво»). Під час вступу дуже важливо чудово скласти творчий іспит, продемонструвати пластичність, музичний слух, а от про сором'язливість і скутість краще забути.
Зауважимо, що хореограф має підтвердити свою кваліфікацію. Якщо постановник, який здобув освіту у вузі, не вміє працювати з танцівниками, відрізняється відсутністю почуття ритму чи гарної техніки, то йому ніколи не віддадуть вакансію. Керівник танцювальної групи спочатку дивиться на те, як постановник рухається та працює, а після схвалення переглядає дипломи.
Де працює хореограф
Фахівець може працювати у школах мистецтв, театрах, цирках, танцювальних студіях, різних трупах. Сфера діяльності дуже широка, тому хореограф завжди буде затребуваним фахівцем.
Професійні навички
- Володіння кількома стилями танців.
- Досвід роботи щонайменше 1 рік.
- Знання іноземної мови є важливим для хореографів, які працюють з трупою, яка часто виїжджає за кордон.
- Опрацювання елементів постановки: костюми, зачіски, декорації, макіяж та інші.
- Збереження фізичної форми.
- Знання у сфері психології та педагогіки, якщо хореограф працює з дітьми чи підлітками.
- Музичний слух, пластичність.
- Знання музичних напрямів, відомих композиторів.
Переваги та недоліки професії
Переваги професії
- Цікаві творчі завдання.
- Постійна фізична активність.
- Можливість подорожувати.
Недоліки
- Високий ризик отримати травму.
- Ненормований робочий день.
