Школярам часто доводиться заучувати вірші. Не всім це подобається, не всім це дається легко. Буває, що вчитель і не пояснив, як завчати вірші, тоді методику вивчають батьки. Але все-таки місія здійсненна. Спробуйте скористатися нашими порадами про те, як швидко вивчити вірш, можливо, вони допоможуть.
У Youtube та інших соціальних мережах є маса відеороликів, у яких батьки намагаються вивчити якийсь вірш зі своїми дітьми, а ті збиваються, забувають слова чи зовсім вигадують власні. Батьки психують, діти ридають, а глядачеві стає шкода не лише їх, а й поета, який написав «злополучні» вірші.
Чому ж дітям буває так складно запам'ятовувати зміст поетичного твору? Нерідко на це питання школярі відповідають, що у віршах «нічого не відбувається». Насправді, у них йде постійна зміна настрою, перехід від однієї емоції до іншої. Але чітко називати почуття ліричного героя та свої власні для дітей — архіскладне завдання. І річ не в тому, що для аналізу поезії вони недостатньо дорослі. Життєвий досвід і досвід емоційних переживань - це не одне й те саме.
Проблема тут у іншому.
Дитина відчуває величезний спектр почуттів вже п'ять-шість років. Але, якщо у молодшокласників запитати, яким буває настрій, набір відповідей буде скупий — веселий чи сумний, поганий чи добрий. Дитина просто не знає, як назвати емоцію, яку він відчув. А якщо він не усвідомлює свого настрою, то не може «пізнати» його в інших.
Щоб діти навчилися описувати емоції та розпізнавати їх у тексті, рекомендую методику «Словник настроїв».
Словник емоцій – гарна ідея для окремого проекту класу. Його можна зробити в онлайн-форматі, на сторінці в соцмережі або просто записувати в зошит. Головне – не давати учням готових списків настроїв. Необхідно, щоб вони розробили його самі, відчувши і висловивши емоції словами, підібравши нові їм синоніми до звичного виразу почуттів. В іншому випадку школярі так і не навчаться співвідносити переживання з конкретними фразами.
Складати «Словник настроїв» зручно у два етапи.
Якщо дитина навчиться визначати настрої, пов'язані з музикою, поезією, живописом, народним мистецтвом, його сприйняття світу стане тонше, а мислення — багатшим.
При підготовці до уроку літератури вчителю варто підібрати репродукції картин та музику, що відповідають віршам. Це допоможе «достукатися» до учнів, пробити «стіну» вітальних емоцій та задіяти вищі. Завдання - поставити дитину в ситуацію зіткнення з прекрасним, щоб у неї виник емоційний відгук. А потім і потреба назвати емоцію, яку він відчув.
Фахівці радять розбити процес роботи з віршем на кілька етапів.
Прослухати текст, розглянути ілюстрації (або репродукції, які вчитель/батьки підготували). Відчути перші емоції від твору, почати його осмислювати.
Відновити картину життя, збагнути настрій ліричного героя. Тут відповідаємо питанням: чим саме сподобався (не сподобався) текст? Чому вразив чи, навпаки, залишив байдужими? За рахунок яких слів та виразів автору вдалося викликати такі емоції? На цьому етапі складається загальна картина та розуміння настрою. Якщо учні уникають розгадування емоцій, їх можна повернути до тексту і звернути увагу на слова-підказки, які дав сам автор.
На цьому етапі школярі читають і намагаються зрозуміти твір цілком, спираючись на ілюстрації та образи в голові. Щоб зацікавити учнів та розвинути у них «наслуханість», корисно записувати читання одне одного, а потім аргументовано оцінювати одне одного.
Прочитати на пам'ять. Якщо попередні три етапи відпрацьовані правильно, заучування буде швидким та легким.
Допомога батьків школярам – завжди до речі. Можна допомогти «опрацювати» твір, спираючись на свій досвід та знання. Для міцного та швидкого запам'ятовування задіють такі засоби:
Діти беруть приклад з батьків, тому щеплення любові до поезії залежить від моделі поведінки дорослих. Любов, увага, час – складові приємного та легкого запам'ятовування віршів, нових досягнень дітей та їхнього творчого розвитку.
Підлітковий період – дивовижна та незабутня пора. У цей час ми відкриваємо багато можливостей. Починаємо повноцінно пізнавати себе та навколишній світ. Деякі підлітки настільки захоплюються цим, що зовсім забувають про навчання і читання звичайної літератури.
Багато батьків стикаються з тим, що дитина не читає навіть книги для підлітків. У цій статті ми розберемо причини такої поведінки та відповімо на запитання: "Як навчити сучасного підлітка любити читати книги".
Читати далі
Дошкільнята і діти молодшого шкільного віку, вивчаючи вірші, розвивають механічну пам'ять. Займаються за принципом «почули і запам'ятали», не дуже вдаючись у зміст. Це непогано, однак не йде в порівняння з тим, коли дитина не просто запам'ятовує за допомогою багаторазового повторення одних і тих же рядків, але і вникає в суть.
Читати далі
Є діти, які і до п'ятого класу продовжують читати не більше 100 слів за хвилину. Причому вголос вони читають і все розуміють, але починають читати про себе - швидкість падає на 20-30 слів, розуміння погіршується. Що робити? Як допомогти розуміти прочитане?
Читати далі
Практика показує, що якщо дитина досить компетентно володіє рідною мовою, то на освоєння читання вона витратить трохи більше часу, ніж треба було б вам, якби ви вчилися читати іноземною мовою. Процес зайняв би місяці, а не роки. На жаль, сформована роками практика дошкільної освіти намагатися почати читати раніше суперечить інтересам дитини.
Читати далі
У цій статті ми зібрали кращі вірші для дітей 7-10 років, які, на нашу думку, варто читати і знати кожному школяреві.
Читати далі
Вірші Тараса Григоровича Шевченка – це невичерпне джерело мудрості. Написані понад століття тому – поезії Шевченка актуальні й досі. У цій статті ми зібрали цікаві вірші для дітей 1, 2, 3, 4 класів.
Читати далі
Наприкінці ХІХ століття німецький психолог Герман Еббінгауз сформулював концепцію «кривої забування» у монографії «Пам'ять». Він проводив досліди на собі та студентах: треба було завчити безглузді склади, використовуючи різні техніки запам'ятовування. Сам Еббінгауз фіксував час і спостерігав, коли піддослідні забудуть цю інформацію.
Читати далі
Розповідаємо, як ставити цілі та досягати їх, а також розуміємось на типах і методах планування, щоб зробити шлях до своєї мети простіше.
Читати далі
Чому під час навчання дитині стає нудно і як вирішити цю проблему? Розібрали п'ять причин виникнення нудьги та зібрали поради, які допоможуть повернути мотивацію.
Читати далі
«Словісна сліпота» чи «хвороба геніїв» — багато видатних особистостей були дислексиками. Цей розлад не позначається на розумових здібностях, але викликає труднощі у навчанні. Розповідаємо, у чому особливості дислексії та як навчати дітей з таким порушенням.
Читати далі
Під час вивчення будь-якого шкільного предмета можуть виникнути складнощі з розумінням. Буває важко вловити суть теми, запам'ятати теорію та виконати практичні завдання. Пояснення вчителя на уроці та читання підручника не допомагають, позначки стають все гіршими, самооцінка знижується. Розповідаємо, як вийти із цього замкнутого кола.
Читати далі
В доме каждого молодого человека должен быть функциональный и правильно подобранный письменный стол. Лучшие варианты школьных парт должны иметь регулируемую высоту столешницы, что позволит подогнать ее высоту под рост ребенка. Но это не единственный важный аспект, на который нужно обратить внимание.
Читати далі
Сприйняття - процес формування образу предмета або явища. Це одна з найвищих психічних функцій нарівні з пам'яттю, мисленням, промовою, увагою та уявою.
Читати далі
Ми постійно відкладаємо найважчі справи на потім, а потім дуже сильно про це шкодуємо. Розповідаємо, як перестати відкладати справи у довгу скриньку та навести в навчанні порядок.
Читати далі
Наприкінці ХІХ століття німецький психолог Герман Еббінгауз сформулював концепцію «кривої забування» у монографії «Пам'ять». Він проводив досліди на собі та студентах: треба було завчити безглузді склади, використовуючи різні техніки запам'ятовування. Сам Еббінгауз фіксував час і спостерігав, коли піддослідні забудуть цю інформацію.
Читати далі
Тлумачний словник В.І. Даля визначає ліньки як «відразу від праці, від справи, занять; схильність до ледарства і дармоїдства ». Вчений явно не мав любові до лінощів і вважав її пороком.
Біологи дають більш нейтральне визначення, називаючи ліньки надмірною реалізацією принципу збереження життєвої енергії. А історики-антропологи вважають ліньки однією з причин науково-технічного прогресу.
З погляду психології, ліньки - це лише симптом, а мотиви небажання діяти лежать глибше. Лінь навіть поділяють на кілька видів залежно від причини виникнення: нестачі мотивації, психофізіологічних особливостей людини, банальної втоми.
Читати далі