Школярам часто доводиться заучувати вірші. Не всім це подобається, не всім це дається легко. Буває, що вчитель і не пояснив, як завчати вірші, тоді методику вивчають батьки. Але все-таки місія здійсненна. Спробуйте скористатися нашими порадами про те, як швидко вивчити вірш, можливо, вони допоможуть.
У Youtube та інших соціальних мережах є маса відеороликів, у яких батьки намагаються вивчити якийсь вірш зі своїми дітьми, а ті збиваються, забувають слова чи зовсім вигадують власні. Батьки психують, діти ридають, а глядачеві стає шкода не лише їх, а й поета, який написав «злополучні» вірші.
Чому ж дітям буває так складно запам'ятовувати зміст поетичного твору? Нерідко на це питання школярі відповідають, що у віршах «нічого не відбувається». Насправді, у них йде постійна зміна настрою, перехід від однієї емоції до іншої. Але чітко називати почуття ліричного героя та свої власні для дітей — архіскладне завдання. І річ не в тому, що для аналізу поезії вони недостатньо дорослі. Життєвий досвід і досвід емоційних переживань - це не одне й те саме.
Проблема тут у іншому.
Дитина відчуває величезний спектр почуттів вже п'ять-шість років. Але, якщо у молодшокласників запитати, яким буває настрій, набір відповідей буде скупий — веселий чи сумний, поганий чи добрий. Дитина просто не знає, як назвати емоцію, яку він відчув. А якщо він не усвідомлює свого настрою, то не може «пізнати» його в інших.
Як навчити школярів описувати емоції
Щоб діти навчилися описувати емоції та розпізнавати їх у тексті, рекомендую методику «Словник настроїв».
Словник емоцій – гарна ідея для окремого проекту класу. Його можна зробити в онлайн-форматі, на сторінці в соцмережі або просто записувати в зошит. Головне – не давати учням готових списків настроїв. Необхідно, щоб вони розробили його самі, відчувши і висловивши емоції словами, підібравши нові їм синоніми до звичного виразу почуттів. В іншому випадку школярі так і не навчаться співвідносити переживання з конкретними фразами.
Складати «Словник настроїв» зручно у два етапи.
- Формуємо список вітальних чи базових емоцій — тобто відчуттів від життєвих ситуацій. Це радість, сум, страх, спокій, агресія, здивування — ті самі «весело-сумно» та «добре-погано», які люди освоюють ще в ранньому дитинстві. У тонкощах розбиратися не обов'язково — достатньо зрозуміти, на якому полюсі є емоція.
- Складаємо для них список найвищих емоцій — тих, що викликані зіткненням із творами культури. Це все те, що викликає тонші переживання, які можуть відчуватися не відразу. Наприклад, слово смуток можна розвинути до таких понять, як смуток, туга, нудьга, зневіра, жалість, страждання, душевна гіркота, стурбованість, жаль, томлення.
Якщо дитина навчиться визначати настрої, пов'язані з музикою, поезією, живописом, народним мистецтвом, його сприйняття світу стане тонше, а мислення — багатшим.
При підготовці до уроку літератури вчителю варто підібрати репродукції картин та музику, що відповідають віршам. Це допоможе «достукатися» до учнів, пробити «стіну» вітальних емоцій та задіяти вищі. Завдання - поставити дитину в ситуацію зіткнення з прекрасним, щоб у неї виник емоційний відгук. А потім і потреба назвати емоцію, яку він відчув.
Як легко заучувати вірші
Фахівці радять розбити процес роботи з віршем на кілька етапів.
- Етап вражень.
Прослухати текст, розглянути ілюстрації (або репродукції, які вчитель/батьки підготували). Відчути перші емоції від твору, почати його осмислювати.
- Етап аналізу.
Відновити картину життя, збагнути настрій ліричного героя. Тут відповідаємо питанням: чим саме сподобався (не сподобався) текст? Чому вразив чи, навпаки, залишив байдужими? За рахунок яких слів та виразів автору вдалося викликати такі емоції? На цьому етапі складається загальна картина та розуміння настрою. Якщо учні уникають розгадування емоцій, їх можна повернути до тексту і звернути увагу на слова-підказки, які дав сам автор.
- Етап синтезу.
На цьому етапі школярі читають і намагаються зрозуміти твір цілком, спираючись на ілюстрації та образи в голові. Щоб зацікавити учнів та розвинути у них «наслуханість», корисно записувати читання одне одного, а потім аргументовано оцінювати одне одного.
- Останній етап.
Прочитати на пам'ять. Якщо попередні три етапи відпрацьовані правильно, заучування буде швидким та легким.
Що ще може допомогти вивчити вірш зі школярем
Допомога батьків школярам – завжди до речі. Можна допомогти «опрацювати» твір, спираючись на свій досвід та знання. Для міцного та швидкого запам'ятовування задіють такі засоби:
- використання диктофону. Зроблений та прослуханий неодноразово аудіозапис твору, прочитаного дитиною, допоможе у запам'ятовуванні;
- читання. Уважно та вдумливо читати слова, звертаючи увагу на шрифт, щоб у зоровій пам'яті відклалася сторінка з надрукованим текстом;
- переписування. Акуратно та без помилок відтворити вірш на папері, використовуючи ручки різних кольорів, що полегшить процес;
- розподіл на рядки. Аркуш паперу, на якому надруковано або від руки написано вірш – розрізати на смужки рядково. Потім перемішати їх та дати можливість школяреві самому скласти вірш у правильному порядку;
- розподіл часу. Великі вірші бажано розтягнути на три дні та навчати поетапно. Інформація за цей час добре вляжеться в голові та засвоїться. Перший день: прочитати кілька разів, осмислити, переписати, пробувати вчити рядково, підглядаючи у шпаргалку. Другий день: напружити пам'ять і згадати вивчений матеріал. Якщо пригадалося не все - почати заново, у такий же спосіб. Наступного дня повторити та зробити акцент на декламації.
Діти беруть приклад з батьків, тому щеплення любові до поезії залежить від моделі поведінки дорослих. Любов, увага, час – складові приємного та легкого запам'ятовування віршів, нових досягнень дітей та їхнього творчого розвитку.
