Стаття 4 способи навчити дитину вибудовувати особисті межі

Навичкою поваги та розміщення індивідуальних кордонів володіють далеко не всі дорослі. Що вже казати про дітей? У цій статті ми розповідаємо все, що потрібно знати про побудову особистих кордонів дитини.

Навіщо потрібні особисті межі

Дорослий з дитинства бере участь у формуванні особистих кордонів у дитини. Ідея кордонів допомагає звести конфлікти на мінімум. "Так зі мною можна, а от так уже не можна" - це позначення у взаєминах, які допоможуть різним особам співіснувати в дружбі та розумінні.

Особисті кордони - це вміти говорити «ні» і не відчувати провини, не дозволяти начальнику підвищувати голос, зрештою, це право дитини не погодитися з вами. А навичка поваги чужих кордонів — це насамперед уміння сприймати, що інші люди відрізняються від вас.

Важливо враховувати, що межі зрушуються в міру зростання. Якщо в три роки мити дитину нормально, то в 12 років заходити у ванну без стуку зі словами «що я там не бачила» неправильно. Давайте розберемося, як правильно пояснити особисті межі дитині.

Як допомогти дитині вибудувати особисті межі

1. Навчіть цінувати свій простір

Дайте дитині зрозуміти, що порушувати ваш простір не можна. Під простором розуміється все, що завгодно. Наприклад, забороняється смикати вас, коли ви п'єте чашку ранкової кави, або заходити у ванну, коли ви в душі. Також поважайте і простір дитини, поступово навчайте доглядати свої речі.

Дитина братиме приклад і аналогічно вибудовуватиме стосунки з оточуючими надалі.

2. Захищайте від токсичних дорослих (і не будьте такими самими)

Наприклад, бабуся змушує доїдати обід до кінця, хоча дитина вже наїлася. Або на сімейному гулянні дядько з тіткою тиснуть на дитину, щоб той вголос прочитав вірш. Або дитину змушують «обійняти когось на прощання». Чужі дорослі теж можуть звертатися до дитини в обхід вас (продавці, перехожі, сусіди), у такій ситуації включайтесь відразу — так ви захищаєте дитину і показуєте, що ви її авторитетна доросла, яка стоїть на охороні її кордонів.

Дитина побачить, як давати відсіч при порушенні кордонів та зовнішньому тиску.

3. Знижуйте гіперконтроль

Змиріться з фактом, що не можна заходити до старшого підлітка до кімнати без стуку, не можна перевіряти його телефон та повідомлення, не можна влаштовувати пильне стеження за його діяльністю в інтернеті. Це порушує право дитини на особисте життя. Домовляйтесь про правила, дотримуйтесь їх зі свого боку та обговоріть наслідки за їх порушення.

Дитина побачить, що ви поважаєте її право на особистий простір, секрети та поступову сепарацію, а також навчиться розуміти наслідки своїх порушень.

4. Вчіть сексуальної грамотності

Важливо пояснити дитині, що ніхто, крім лікаря, не може чіпати її без дозволу, а з певного віку навіть ви. Відсутність особистих кордонів у дитини, коли це стосується тіла, часто призводить до травмуючих ситуацій насильства. Говоріть дитині, що ніхто не має права навмисно завдавати їй болю і ставитися до її тіла без належної поваги. Заводити бесіду можна вже у 2–3 роки.

Дитина дізнається про тілесні межі та навчиться не допускати насильницьких дотиків.

Особисті кордону - це риса, яку не можна перетинати у спілкуванні. Але через незнання діти порушують особисті межі однолітків і дорослих, а дорослі — своїх ровесників та дітей. Щоб продемонструвати дитині, як відстоювати та поважати чужі кордони, використовуйте кілька способів. По-перше, навчитеся цінувати свій простір. По-друге, вчіть давати відсіч оточуючим. По-третє, не прагніть контролювати дитину у всьому. І нарешті, розкажіть про тілесні кордони.