Стаття 3 речі, які потрібні підлітку від мами

Коли мені було п'ятнадцять, мама жартома сказала мені, що хотіла б вигнати мене з дому і не впускати доти, доки мені не виповниться вісімнадцять. Я завжди була норовливою дитиною, так що в підлітковому віці батькам було зі мною справді важко, і зараз я їх чудово розумію. З одного боку, мені не подобалося, коли вказували, що робити. Але з іншого боку, я ще була недостатньо впевненою у собі.

Я була надто залежною від своєї мами і водночас надто гордою, щоб визнати це.

Підлітки бувають дуже складними. Іноді вони підпускають тебе досить близько, інколи ж відштовхують. Відразу після народження у вас над дитиною буде тотальний контроль, який поступово послаблюватиметься доки не досягне мінімуму в день його повноліття. Коли я намагаюся зрозуміти свою дочку, я згадую себе у її віці і розумію, що бунтарський, підлітковий мозок кричав тоді моїм батькам: «Відчепіться!», але моє серце говорило щось інше.

Щоб вам було легко спілкуватися зі своєю дитиною-підлітком, хочу розповісти вам про три речі, які підлітки хочуть від своїх матерів. Отже, ось що їм насправді від нас потрібне:

“Мені потрібно знати, що я досить добрий”.

Я постійно стикаюся з порівнянням у школі. Завжди є хтось, хто популярніший, отримує кращі оцінки, має більше друзів або швидше бігає на фізкультурі. Я часто почуваюся там невдахою. Ось чому мені дуже потрібно, щоб ти сприймала мене не так, як мої однолітки. Мені потрібно, щоб ти говорила мені, причому часто, хто я є насправді і чим можу бути корисним для світу. Мені потрібно, щоб ти казала мені, що дуже любиш мене. І хоча може здатися, що я всіма силами намагаюся від тебе відсторонитися, насправді мені дуже потрібна твоя увага та турбота. Я хочу чути, що ти віриш у мене. Що ти віриш у мій успіх. Не примушуй мене доводити це. Повір у мене ще до того, як я почну виявляти свої найкращі якості. Дай мені можливість робити помилки та вчитися на них. Краще, якщо я зроблю меншу помилку під твоїм наглядом, ніж велику помилку потім, коли житиму окремо.

"Я хочу, щоб мене розуміли".

Мені потрібно, щоб ти справді слухала мене, коли я розповідаю про свої почуття. Мене зараз переповнюють заплутані думки, нерозбірливі емоції та бурхливі гормони. Сьогодні я гадаю так, а завтра по-іншому. Але не намагайся змінити мене. Зрештою, я сам у собі розберуся, тільки для цього знадобиться час. Якщо я не хочу чути тебе, почекай трохи - можливо, за кілька днів тобі вдасться до мене достукатися. Тому що на той момент я можу вже десять разів передумати. Постався до цього з розумінням.

Якщо моя думка суперечить поглядам сім'ї, не звинувачуй мене в дурниці і не відштовхуй, а краще подаруй тепло та розуміння. Не дозволяй мені бачити, що ти боїшся моєї самостійності. Інакше я почну думати, що ні на що не здатна. Повір, що основні цінності, яким ти навчала мене все життя, зрештою обов'язково здобудуть перемогу.

"Обмежуй мене, навіть якщо я буду проти".

Я ненавиджу правила. Я хочу незалежності та самостійно будувати своє життя. Але я дуже боюся відповідальності. Мені треба знати, що є певні межі, за які не можна заходити. Я повинна знати, що якщо я поступатиму наперекір батькам, то це загрожуватиме певними наслідками. Це покаже мені, що ти дбаєш про мене і в жодному разі не дозволиш потрапити у велике лихо. Можливо, у підлітковому віці я не зможу висловити свою подяку за твою непохитність у питаннях дисципліни, але лише завдяки цьому я всі ці роки була у безпеці.