Українська Русский
IMG-LOGO

Стаття Як покращити пам'ять

Харчування, рух, настрій та спосіб життя впливають на пам'ять, увагу та концентрацію. Розповідаємо, як це працює та що робити, щоб натренувати пам'ять.

Харчування

Під час інтенсивних розумових навантажень, коли потрібно запам'ятати великі обсяги інформації, особливо важливо регулярно та різноманітно харчуватися.

Дуже добре впливає на пам'ять так звана середземноморська дієта. У ній багато вітамінів та мікроелементів, корисних для роботи мозку, у тому числі жирні кислоти Омега-3, необхідні для будівництва нових клітин. Набір продуктів для такої дієти - риба, морепродукти, фрукти та овочі (у тому числі всі види капусти та листовий салат), горіхи.

Інші корисні для пам'яті продукти:

  • Ягоди: чорниця, ожина, чорна смородина. Містять антиоксиданти.
  • Брокколі. У ньому багато вітаміну К.
  • Цитрусові: апельсини, грейпфрути, мандарини. Багаті на вітамін С.
  • Яйця. Містять багато вітамінів В6 та В12, фолієву кислоту та холін.‍

Рух

Фізична активність сприяє оновленню клітин мозку. Під час занять у кров надходить достатньо кисню, що живить нейрони, підвищується мозкова активність. Завдяки цьому людина може запам'ятати більше матеріалу та довше утримувати його у пам'яті.

Рух сприяє запам'ятовування інформації у процесі заучування. Для цього потрібно, читаючи підручник, вірш чи конспект, ходити туди-сюди по кімнаті, розмахувати руками, робити нахили та присідання.

Інтенсивне навчання дуже важливо поєднувати з адекватними фізичними навантаженнями.

  • Швидка ходьба або біг. Тривалість прогулянки чи пробіжки має бути не менше 30-40 хвилин. За цей час приплив крові до мозку зростає на 15%. При цьому відбувається зростання мозкових клітин у гіпокампі - відділі мозку, що відповідає за перетворення короткострокових спогадів на довготривалі.
  • Силові тренування. Також впливають на збільшення обсягу гіпокампу. Не обов'язково інтенсивно займатися на тренажерах, достатньо раз на кілька днів робити силову розминку: віджимання, присідання та вправи на прес. Починати можна з одного підходу по 10 разів та поступово збільшувати навантаження до 3-4 підходів.

Позитивні емоції

Науково доведено, що покращення довготривалої пам'яті пов'язане з достатньою кількістю в організмі гормону дофаміну. Дофамін виробляється наднирниками, це один із «гормонів радості», який відповідає за гарний настрій. Дофамін дає приплив енергії та бажання діяти. Люди, які мають високий рівень дофаміну, краще запам'ятовують і відтворюють інформацію, менше втомлюються при розумових навантаженнях.

Щоб дофаміну в організмі вироблялося достатньо, важливо лягати спати до півночі, щоб добре висипатися і вставати не пізніше 8-9 ранку. Справа в тому, що пік вироблення цього гормону припадає на 10-11 ранку, і це найкращий час для інтенсивних розумових навантажень і запам'ятовування великих обсягів інформації.

Позитивні емоції впливають і на сам процес запам'ятовування: якщо якась інформація нас потішила чи надихнула, ми запам'ятовуємо її в пам'яті набагато краще, ніж нейтральний матеріал. Так само діє навколишня обстановка: якщо людина задоволена і щаслива, вона краще запам'ятовує все, що бачить і чує. У пригніченому стані чи депресії пам'ять, навпаки, погіршується.

Щоб швидко засвоювати багато навчального матеріалу, дуже важливо підтримувати себе в тонусі, стежити за своїм настроєм та вчасно винагороджувати себе чимось приємним: смачним обідом, розмовою з друзями, спілкуванням із домашніми тваринами.

Постійне тренування пам'яті

Пам'ять покращується від активного використання. Її можна тренувати як спортсмени тренують м'язи: регулярними помірними навантаженнями. Пам'ять чудово тренується не лише під час навчання, а й у повсякденному житті.

П'ять способів тренування пам'яті у побуті:

  • не записувати, а пам'ятати список запланованих на сьогодні занять, подумки викреслювати те, що вже зроблено; але намагайтеся, щоб у цьому списку було більше 5-7 справ. Американський психолог Джордж Міллер експериментальним шляхом встановив, що людина може одночасно утримувати у пам'яті 7±2 об'єкти;
  • запам'ятовувати напам'ять важливі номери телефонів; для запам'ятовування довгих ланцюжків цифр можна використовувати менімонічні прийоми, наприклад, розбити телефон на пари цифр і до кожної пари придумати асоціацію;
  • пам'ятати дні народження рідних та друзів;
  • звертати увагу на розташування предметів у приміщеннях, куди доводиться заходити і намагатися це запам'ятати;
  • запам'ятовувати зовнішність та особливі прикмети людей, з якими зустрічаєтеся.

Корисні заняття для покращення пам'яті

  • Вивчення іноземних мов. За допомогою неврологічних і біохімічних тестів вчені Ротманівського дослідницького інституту в Торонто на основі неврологічних і біохімічних тестів встановили, що люди, які володіють двома і більше мовами, менше схильні до хвороб Альцгеймера. Вивчення мов підвищує увагу та концентрацію.
  • Рукоділля. Вишивання хрестиком, плетіння з бісеру, в'язання гачком або спицями покращує кровопостачання мозку та благотворно впливає на пам'ять.
  • Заучування віршів. Якщо щодня запам'ятовувати хоча б кілька віршованих рядків, покращуються біохімічні реакції у мозку, зростає кількість нейронних зв'язків.
  • Читання книг. Дляпідвищення активності мозку та формування нових синапсів рекомендується читати не менше однієї години на день. Важливо вибирати саме для читання те, що подобається. Чим більший емоційний відгук викликає книга, тим вона корисніша з погляду розвитку пам'яті.

Схожі статті

Як навчитися читати уважно
Як навчитися читати уважно

У читанні важлива як кількість прочитаних книжок чи швидкість, а й рівень занурення у текст. Часто ми читаємо книги поспіхом, наприклад для навчання, а потім забуваємо їх зміст, не намагаємося відчути мотивацію героїв, драму сюжету, щоб твір справді приніс щось нове у наше життя. Ділимося порадами від експерта про те, як стати уважнішим читачем.

Читати далі
Як обдурити криву забування та запам'ятати інформацію назавжди
Як обдурити криву забування та запам'ятати інформацію назавжди

Наприкінці ХІХ століття німецький психолог Герман Еббінгауз сформулював концепцію «кривої забування» у монографії «Пам'ять». Він проводив досліди на собі та студентах: треба було завчити безглузді склади, використовуючи різні техніки запам'ятовування. Сам Еббінгауз фіксував час і спостерігав, коли піддослідні забудуть цю інформацію.

Читати далі
Що робити, якщо дитина не розуміє і не запам'ятовує прочитаного
Що робити, якщо дитина не розуміє і не запам'ятовує прочитаного

Є діти, які і до п'ятого класу продовжують читати не більше 100 слів за хвилину. Причому вголос вони читають і все розуміють, але починають читати про себе - швидкість падає на 20-30 слів, розуміння погіршується. Що робити? Як допомогти розуміти прочитане?

Читати далі
Як творчість допоможе в навчанні
Як творчість допоможе в навчанні

Навчання і творчість - процеси, які можуть доповнювати один одного, якщо приділяти кожному з них належний час та увагу. Розповідаємо, чим корисні творчі заняття, як вони впливають на розвиток та кругозір.

Читати далі
Особливості сприйняття інформації дітьми
Особливості сприйняття інформації дітьми

Сприйняття - процес формування образу предмета або явища. Це одна з найвищих психічних функцій нарівні з пам'яттю, мисленням, промовою, увагою та уявою.

Читати далі

Нові статті з цього розділу

Як зацікавити дитину навчанням у школі: поради батькам
Як зацікавити дитину навчанням у школі: поради батькам

Як зацікавити дитину навчанням — питання, яке напевно ставив собі кожен з батьків. Прокрастинувати і лінуватися іноді властиво всім, і нестрашно, якщо це поодинокі випадки. Але що робити, якщо дитина зовсім байдужа до шкільної програми, не хоче вчитися і намагається вислизнути від «домашки» під будь-яким приводом? Як зацікавити дітей заняттями?

Читати далі
Як знайти друзів: висловлювати інтерес і не соромитися
Як знайти друзів: висловлювати інтерес і не соромитися

Дружба робить наше життя більш насиченим: друзі підтримують нас у різні періоди життя, поділяють радість і горе. Але що робити, якщо не вдається встановити близькі стосунки з людьми? Знайомитись, спілкуватися і тим більше будувати дружбу буває дуже важко. Міжособистісні стосунки вимагають навичок, які можна набувати та розвивати. Дізналися в експерта, як шукати та знаходити друзів.

Читати далі
Як покращити пам'ять
Як покращити пам'ять

Харчування, рух, настрій та спосіб життя впливають на пам'ять, увагу та концентрацію. Розповідаємо, як це працює та що робити, щоб натренувати пам'ять.

Читати далі
Як ставити цілі та досягати їх
Як ставити цілі та досягати їх

Розповідаємо, як ставити цілі та досягати їх, а також розуміємось на типах і методах планування, щоб зробити шлях до своєї мети простіше.

Читати далі
Що робити, якщо дитині нудно у школі
Що робити, якщо дитині нудно у школі

Чому під час навчання дитині стає нудно і як вирішити цю проблему? Розібрали п'ять причин виникнення нудьги та зібрали поради, які допоможуть повернути мотивацію.

Читати далі
Як навчати дитину з дислексією
Як навчати дитину з дислексією

«Словісна сліпота» чи «хвороба геніїв» — багато видатних особистостей були дислексиками. Цей розлад не позначається на розумових здібностях, але викликає труднощі у навчанні. Розповідаємо, у чому особливості дислексії та як навчати дітей з таким порушенням.

Читати далі
3 поради, як зрозуміти будь-який предмет
3 поради, як зрозуміти будь-який предмет

Під час вивчення будь-якого шкільного предмета можуть виникнути складнощі з розумінням. Буває важко вловити суть теми, запам'ятати теорію та виконати практичні завдання. Пояснення вчителя на уроці та читання підручника не допомагають, позначки стають все гіршими, самооцінка знижується. Розповідаємо, як вийти із цього замкнутого кола.

Читати далі
Какой стол выбрать школьнику?
Какой стол выбрать школьнику?

В доме каждого молодого человека должен быть функциональный и правильно подобранный письменный стол. Лучшие варианты школьных парт должны иметь регулируемую высоту столешницы, что позволит подогнать ее высоту под рост ребенка. Но это не единственный важный аспект, на который нужно обратить внимание.

Читати далі
Особливості сприйняття інформації дітьми
Особливості сприйняття інформації дітьми

Сприйняття - процес формування образу предмета або явища. Це одна з найвищих психічних функцій нарівні з пам'яттю, мисленням, промовою, увагою та уявою.

Читати далі