Формування субкультури відповідно до інтересів притаманно для підліткового віку. Приналежність до субкультурної групи робить життя підлітка більш цікавим, він починає дотримуватися певних правил, стає частиною конкретної спільноти. Але чому підлітки вступають у субкультури?
Культурологи та соціологи, як і раніше, пильно стежать за розвитком такого явища як субкультура. Перші дослідження датовані 1920 р. минулого століття, відтоді багато що змінилося. Виявлено, що субкультура зазвичай розвивається у замкнутій групі. Поведінка, мислення, стиль одягу такої групи суттєво відрізняється від загальноприйнятих норм.
Розвиток та формування різноманітних субкультур особливо характерно для молоді. Соціологи виділяють кілька типових причин цього явища:
Крім перерахованих причин, вирішальний вплив прийняття рішення про вступ у окрему групу, часто надає вік. Особливості вікової психології у підлітків особливо помітні. Молодь часто прагне бути незалежнішими, динамічнішими, пластичними.
Поєднання кількох або всіх причин призводить до формування окремої спільноти зі своїми законами та механізмами.
Не можна недооцінювати особливості підліткового віку, які виражаються не тільки у фізичному, а й у психологічному еквіваленті.
Якщо дошкільнята та молодші школярі прив'язані до батьків, то підлітки прагнуть відокремитися, тому що починають гостро відчувати себе як окрему особистість. Батьки зі свого боку не завжди готові до ухвалення факту сепарації, тому негативно реагують на появу нових друзів чи нових інтересів у своїх дітей. Це спричиняє конфлікти.
Підлітки часто висловлюють прагнення незалежності через набуття шкідливих звичок – вживання алкоголю, куріння сигарет. У ці моменти самотність відчувається найгостріше, багато підлітків починають збиратися до груп, де знаходять таких самих самотніх дітей.
Крім того, підлітками може рухати бажання продемонструвати власну унікальність – вони хочуть виділитися з натовпу, бути не такими, як інші, тобто неформальними. Прикладом може бути рух хіпі, діти “емо”, фанати аніме.
Залучені батьки завжди побоюються того, що дитина вибере для себе так звану «руйнівну» чи деструктивну спільноту. У віці 14-15 років підлітки зазвичай шукають власної ідентичності.
Соціологи виділили три типи ідентичності, які людина усвідомлює на різних етапах життя:
Понад 60% підлітків потребують чітко визначити власну племінну ідентичність, саме тому починається етап різкої сепарації від батьків.
Фахівці вважають, що вибір деструктивної спільноти є найбільш характерним для тих підлітків, які живуть у мегаполісах. Вони постійно перебувають у стані соціального дискомфорту через занадто швидкого ритму життя, відсутності можливості виплеснути втому, що накопичується, за допомогою усамітнення або звернення до природи. У якийсь момент, коли напруження занадто велике, вони перестають чинити опір і вибирають руйнівний тип існування.
Дорослих часто насторожує не так зовнішній вигляд дитини, як зміна її поведінки. Вступ до спільноти, де панує певна субкультура, може означати бунт проти панування дорослих. Підліток усвідомлює, що йому необхідно вибирати власне місце у житті, тому бунтує проти стереотипів та нав'язування певних правил.
Батькам слід набратися терпіння. Важливо розмовляти з дитиною, висловлювати всебічну підтримку та пам'ятати, що цей період дорослішання закінчиться рано чи пізно.
У ситуації, що склалася, багато залежить від батьків. Саме вони можуть допомогти підлітку визначити власне місце у житті та суспільстві.
Рекомендації та спостереження психологів:
Як зазначають вчені, на зміну субкультурам у класичному розумінні приходять нові підліткові та молодіжні спільноти. При цьому вони не завжди мають яскраво виражені зовнішні форми і більшою мірою пов'язані з соціальними уявленнями, особистісними цінностями та інтересами, що відрізняються варіативністю та мобільністю. Провідна потреба молоді у спілкуванні сьогодні реалізується у змішаній реальності. Онлайн-простір дає молодим людям великі можливості та дозволяє їм не обмежуватися рамками однієї субкультури.
Читати далі
Типове поведінка підлітка – прояв гніву, непокори і навіть грубості. Чому діти у цьому віці зляться?
Читати далі
Підлітковий вік нерідко важко переживається всіма членами сім'ї. Основна скарга тінейджерів - «батьки мене не розуміють». Що зробити, щоб це було не про вас?
Колись це відбувається: милого малюка підмінили, був ласкавим кошеням, перетворився на колючого дикобраза. Там, де була тиха гавань, вже величезна прірва: з одного боку підліток, з іншого боку - батьки. Спроби докричатися один до одного роблять цю прірву глибшою.
В одних дітей період підліткової агресії припадає на 12 років, в інших проявляється у 14-15, у третіх затягується до 17. Але він настає неминуче у підлітковому віці. І краще бути готовим до нього.
У дитячій психології описано різні прояви агресії. Це не лише бійки та сутички з однолітками. Грубість, хамство, жорстокість, заподіяння болю собі (аутоагресія – коли підлітки починають експериментувати з тілом, проколювати вуха, завдавати шрами, татуювання), демонстративна поведінка. Навіть участь у неформальних підліткових групах – це одна із форм агресії. Страждають стосунки в сім'ї та з навколишнім світом, агресивна поведінка позначається на навчальній діяльності.
Читати далі
Для підлітків сучасна терапія пропонує комплексне лікування, що включає поведінкову, міжособистісну терапію, застосування інгібіторів зворотного захоплення серотоніну. На додаток до лікування будуть призначатися методи, що враховують спадковість і наявність інших захворювань у підлітка.
Читати далі
Формування субкультури відповідно до інтересів притаманно для підліткового віку. Приналежність до субкультурної групи робить життя підлітка більш цікавим, він починає дотримуватися певних правил, стає частиною конкретної спільноти. Але чому підлітки вступають у субкультури?
Читати далі
Відокремленість - норма сучасних сімей. У батьків — своє життя, у дітей — своє. Ділитись своїми думками, страхами в сім'ї не прийнято. Дорослі не переймаються, чому підліток нічого не розповідає батькам. Але багато хто вважає це проблемою. Вони впевнені, що їхнє чадо має розділяти з ними і радості, і негатив, щоб вислухати, дати пораду, допомогти уникнути неприємностей.
Читати далі
Взаємини між поколіннями часто здаються складними та напруженими. Дорослі стикаються з труднощами у спілкуванні зі своїми дітьми, що дорослішають, не розуміючи їх думки, почуття і вчинки. Нерозуміння викликає конфлікти та відчуження. Це особливо відчутно в перехідний період, коли підлітки прагнуть самостійності та самовираження. У цій статті ми розглянемо основні причини, чому батьки не розуміють підлітків і як можна подолати розрив.
Читати далі
Часто педагоги та батьки спостерігають картину, коли доброзичлива, відповідальна і спокійна дитина перетворюється на дратівливого песиміста, нездатного до конструктивного спілкування. Причиною метаморфози є емоційне вигоряння дітей, що виникає внаслідок надмірних навантажень, конфліктів, фізичного чи особистісного зростання та інших причин.
Читати далі
Образа – це природна емоція, особливо у підлітковому віці, коли відбувається пошук свого «Я» та адаптація до змін в організмі. Проробка її важлива, оскільки допомагає розвивати емоційну стійкість та навички управління почуттями.
Непрожита образа у підлітка призводить до накопичення негативних емоцій, що позначається на психічному здоров'ї. Дитина стає замкненою, агресивною, або виявляє ознаки депресії.
Читати далі
Конфлікти між батьками і дітьми трапляються неминуче, важко і болісно сприймаються обома сторонами, щоб нейтралізувати сварку, дорослому важливо правильно поводитися, певним чином спілкуватися з підлітком. Ця справа непроста, тому докладно розповідаємо, як помиритися з підлітком, що робити після сварки з дитиною, щоб відновити її довіру та повагу.
Читати далі
Що роблять сучасні батьки, коли дізнаються, що їх дитина занадто довго сидить у смартфоні чи комп'ютері? Правильно, забирають гаджет або відключають живлення. Але таке рішення докорінно неправильне. Розповідаємо, як позбавити підлітків комп'ютерної залежності
Читати далі
Бажання самовиражатися – нормальний прояв характеру у підлітковому віці. Батьки турбуються, коли бачать яскравий макіяж: що стало з милим і чистим обличчям? Давайте розглянемо разом, чи варто робити зауваження та як допомогти не зіпсувати шкіру.
Читати далі
У 1970-х батьки лаяли дітей за хаєр (довге волосся), а діти мріяли про прикид (одяг) помодніші. У 1980-х і 1990-х всі один над одним приколювалися (жартували) і обламувалися (засмучувались), коли доводилося рано йти додому. У покоління Z (дітей, що народилися після 2000 року), свої модні слівця.
Читати далі