Престижна, складна та високооплачувана професія судді затребувана у суспільстві. Які вимоги до претендентів на цю посаду та на кого треба вчитися?
Популярність та затребуваність професії судді зростає з кожним роком. Підвищений інтерес до працівників суду підживлює ареол романтизму, надання преференцій від держави, зокрема гідної заробітної плати.
Недарма багато хто цікавиться, хто може стати суддею і на кого треба вчитися.
Хто такий суддя?
Це посадова особа, кваліфікований фахівець, що здійснює правосуддя та наділяється судовою владою. Суддя особисто відповідає за об'єктивне вирішення правових конфліктів між приватними особами та компаніями, державними структурами та навіть країнами.
У перекладі з латини назва професії означає справедливий. Поява перших судів належить до часів Гомера: суспільство переходить від самосудів до укладання угод, визнає правові норми. Згадки про суди на Русі датуються початком XI ст. «Руська правда» — зведення законів, прийняте близько 1016 р. за правління Ярослава Мудрого, великого князя та політика.
Введення посади судді пов'язують із Петром I та 1713 роком. Основи судочинства запроваджуються лише 1864 року. Спочатку суди розглядали суперечки між громадянами. Поступово інститут судової влади проникає у різні сфери життя.
Судді належать до категорії державних службовців.
Обов'язки
Відмінні риси професії - складність, трудомісткість. Суддя відповідає за ухвалення рішення в ході судового розгляду. Суддівські обов'язки передбачають організацію та ведення засідань, ознайомлення з матеріалами у справах, що надають захист та обвинувачення. До того ж, підтримує в залі суду порядок, виносить вердикт.
Суддя також займається консультуванням. У посадові обов'язки службовця включають управлінську діяльність: підбирає та навчає співробітників, вирішує організаційні питання. Специфічність діяльності обумовлюється спрямованістю справ, що розглядаються у суді: кримінальні, адміністративні правопорушення, цивільні.
Напрями роботи
Напрями діяльності суддів ділять за такими принципами:
- функціональний - ведення адміністративних чи цивільних, чи кримінальних справ;
- територіальний - у судовому провадженні справи лише на конкретній території (місто, район, область, край);
- персональний - прийом населення, розгляд заяв громадян, а також справ на вимогу голови суду.
Яка освіта у судді?
Стати суддею допоможе вища юридична освіта. Під час навчання у вузі обирають спеціалізацію:
- правове забезпечення національної безпеки;
- юриспруденція
Зазначені напрямки – старт до початку кар'єри у суді. Щоб досягти успіху, корисні цілеспрямованість та самовдосконалення.
Додаткова інформація. Щоб працювати в Конституційному суді, потрібний 15-річний стаж у сфері юриспруденції, висока кваліфікація, бездоганна професійна репутація. Про професіоналізм суддів говорять вчені ступені, монографії, статті, навчальні посібники.
Вимоги до претендентів
Кандидати на посаду судді повинні відповідати таким вимогам:
- Вік судді – як мінімум 30 років. Максимальний вік судді – 60.
- Вища профільна освіта - незалежно від форми отримання: очна, заочна або дистанційна. Освітній рівень - магістр чи фахівець. Кваліфікації бакалавр не вистачає.
- Стаж роботи – понад 5 років у сфері правосуддя. Можна викладати юридичні дисципліни, працювати юристом у консалтинговій компанії, нотаріусом чи адвокатом.
- Дієздатність претендента на передбачено проходження медичного огляду. Постановка на облік у нарколога чи психоневролога – шлях у професію закритий.
- Відсутність судимості у кандидата.
- Українське громадянство — посвідки на проживання замало, щоб стати суддею. Під забороною друге громадянство для держслужбовців.
- Кваліфікаційний іспит проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у спеціально обладнаному для цього приміщенні. Перебіг кваліфікаційного іспиту фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису. На кожному його етапі та під час оцінювання результатів можуть бути присутніми представники засобів масової інформації, професійних організацій правників, а також правозахисних організацій. Порядок складення кваліфікаційного іспиту, методика оцінювання кандидатів визначаються положенням, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України. Результати кваліфікаційного іспиту дійсні протягом трьох років з дня складення іспиту.
- Інформація про результати кваліфікаційного іспиту і місце кандидата на посаду судді за рейтингом є загальнодоступною та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ст. 78 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Найчастіше суддівський корпус поповнюють помічники суддів чи секретарі, які знають про всі особливості роботи суду.
Після якого класу можна піти навчатися на суддю?
Здобуття спеціальної юридичної освіти можливе в коледжі після 9 класів. Терміни навчання становитимуть 2 роки 10 місяців. Для заочників навчання триватиме на рік довше. Випускники можуть розпочати трудову діяльність юристом або діловодом суду.
Щоб вступити до університету чи академії, потрібно закінчити 11 класів, здати ЗНО із зазначених предметів:
- Українська мова;
- історія;
- суспільствознавство.
Термін навчання студентів денного відділення за спеціальністю юриспруденція дорівнює 4 рокам.
На замітку. На окремі спеціальності необхідні свідчення про результати іспитів з іноземної мови, інформатики.
Які документи потрібні?
Кандидат на посаду судді подає до кваліфікаційної колегії наступний перелік документів:
- копію паспорта (сторінки, що містять відомості про кандидата) або копію тимчасового посвідчення громадянина України;
- копію диплома про вищу юридичну освіту;
- копію трудової книжки (послужного списку, військового квитка);
- документи, що підтверджують факт проживання в Україні протягом не менш як десять років (у разі потреби);
- характеристику з останнього місця роботи (служби);
- особовий листок з обліку кадрів та автобіографію;
- чотири фотокартки розміром 4х6;
- копію декларації про доходи за минулий рік.
Важливо! Коли копії документів надаються, вони засвідчуються в установленому порядку.
Плюси та мінуси професії
Держава гарантує суддям недоторканність, стабільну оплату праці. Охоронцям закону надаються соціальні гарантії. Переваги забезпечують винесення справедливих та неупереджених рішень у суді.
Зі скасуванням смертної кари відповідальність судді за винесені рішення не зменшилася. У кожному даному випадку вирішується чиясь доля. Позбавлення майна чи свободи, обмеження спілкування з дитиною — все згідно із законом та Конституцією.
Серед державних привілеїв, що надаються служителям закону, зазначають:
- Недоторканність. Зазначений захід захищає служителя Феміди від затримання, обшуку. Його не можна притягнути до адміністративної чи кримінальної відповідальності. Забороняється обшукувати особисті речі, документи, квартиру, машину. Так виключається можливість тиску на службовця. Якщо притягають до кримінальної відповідальності, керуються встановленим порядком.
- Право на носіння, зберігання, використання службової вогнепальної зброї. При загрозі життю держслужбовця (підпал автомашини, пошкодження вхідних дверей котеджу) виділяється особиста охорона. Небезпечні ситуації та їхній зв'язок із професійною діяльністю — причини, щоб охороняти суддю. Часом змінюють місце проживання, зовнішність, документи.
- Соціальний пакет. У служителів законності право на безкоштовне санаторне лікування, поліс ДМС. У разі відмови від путівки до санаторію виплачується компенсація. Можливе надання квартири державою, коли сім'ї необхідне покращення житлових умов.
- Незмінність. Неможливо звільнити чи перевести на інше місце. Держслужбовець може залишити посаду у суді лише за своїм бажанням чи з ініціативи професійної колегії. Служителі закону припиняють повноваження із виходом у відставку.
- Довічне утримання. Досягнення пенсійного віку (жінки – 60 років, чоловіки – 62 років) надає суддям право на отримання щомісячних виплат.
- Уніформа. Мантія символізує судову владу. Носіння спецодягу в суді є обов'язковим протягом робочого дня. До того ж суддям належить форма: сорочка або блузка, взуття.
До мінусів професії зараховують:
- Наднавантаження. Рутинна паперова робота забирає багато часу. Часто доводиться затримуватись на робочому місці. У середньому щотижня суддя розглядає 50 справ.
- Дотримання строків судочинства. Невиконання цього правила, подання скарги загрожує судді зіпсованою репутацією, депремуванням.
- Репутація. Держслужбовці мають підтримувати її бездоганність. Корисно стежити за своїми висловлюваннями під час спілкування з іншими людьми, публікаціями та фотографіями у соціальних мережах. Старанно підбирати компанію для активного відпочинку.
Особистісні якості
Головне у роботі спеціаліста суду — грамотно оцінити правопорушення, винести справедливе рішення. Цінуються такі риси характеру, як неупередженість, об'єктивізм, принциповість. Щоб професійно виконувати посадові обов'язки в суді, важливо мати особисті якості:
- стійкість до стресів;
- логічне мисленням;
- креативність;
- концентрацію уваги та довготривалу пам'ять;
- високі моральні принципи;
- пунктуальність;
- незалежність;
- самостійність;
- комунікабельність;
- відповідальність;
- холоднокровність;
- проникливість та спостережливість;
- чітка дикція;
- уміння лаконічно та ясно викладати думки в усній та письмовій формі.
Судді не обійтися без досконалого знання Конституції та нормативних актів, а також їх застосування на практиці.
Стати суддею – непросте завдання. Престижність та статус професії висуває жорсткі вимоги до її оволодіння. Головне - коректно оцінити свої можливості, здібності, особливості характеру та стан здоров'я. А стартапом послужить здобуття юридичної освіти та просування кар'єрними сходами.
