Музей театрального, музичного та кіномистецтва України

Музей театрального, музичного та кіномистецтва України був заснований 1923 року як музей театральний в Мистецькому Об'єднанні "Березіль", очолюваному Лесем Курбасом. Серед березільців було обрано музейну комісію на чолі з Василем Васильком. Склад комісії згодом змінився і став таким: Лесь Сердюк, Любов Гаккебуш, Петро Масоха, Олексій Швачко та найвідданіший музейник Василь Василько. Для збирання колекції музейна комісія запровадила в театрі "примусовий музейний податок".  

Важливим етапом в історії музею стала побудова на початку 1980-х років стаціонарної експозиції (у пристосованому приміщенні колишнього лаврського лазарету), яка вперше узагальнила шляхи розвитку театру в Україні від джерел до середини ХХ ст. Керівник роботи - тодішній директор музею В.А.Козієнко, головний експозиціонер-науковець - заступник директора з наукової роботи А.М.Драк.

Над її художнім оформленням працювала група художників з Полтавського відділення художнього фонду: головний проектант і художник - В.М.Батурин, художники-виконавці - Б.О.Головко, А.Т.Щербак та інші художники. Науковий рівень, історична цінність експонатів, оригінальний художній задум зробили її популярною. Оформлена за образно-сюжетним принципом,- в кожному залі-розділі відтворено естетичну атмосферу історичного періоду,- вона і досі привертає увагу фахівців та відвідувачів.

У 1989 р. створено нову експозицію у відреставрованому будинку М.К.Заньковецької, яка узагальнює життєвий і творчий шлях, відтворює побут зірки української сцени кінця ХІХ-початку ХХ століття.

2009 року музею було передано як філію Музей-квартиру композитора В.Косенка.

Музей театрального, музичного та кіномистецтва України був заснований 1923 року як музей театральний в Мистецькому Об'єднанні "Березіль", очолюваному Лесем Курбасом. Серед березільців було обрано музейну комісію на чолі з Василем Васильком. Склад комісії згодом змінився і став таким: Лесь Сердюк, Любов Гаккебуш, Петро Масоха, Олексій Швачко та найвідданіший музейник Василь Василько. Для збирання колекції музейна комісія запровадила в театрі "примусовий музейний податок".  

Важливим етапом в історії музею стала побудова на початку 1980-х років стаціонарної експозиції (у пристосованому приміщенні колишнього лаврського лазарету), яка вперше узагальнила шляхи розвитку театру в Україні від джерел до середини ХХ ст. Керівник роботи - тодішній директор музею В.А.Козієнко, головний експозиціонер-науковець - заступник директора з наукової роботи А.М.Драк.

Над її художнім оформленням працювала група художників з Полтавського відділення художнього фонду: головний проектант і художник - В.М.Батурин, художники-виконавці - Б.О.Головко, А.Т.Щербак та інші художники. Науковий рівень, історична цінність експонатів, оригінальний художній задум зробили її популярною. Оформлена за образно-сюжетним принципом,- в кожному залі-розділі відтворено естетичну атмосферу історичного періоду,- вона і досі привертає увагу фахівців та відвідувачів.

У 1989 р. створено нову експозицію у відреставрованому будинку М.К.Заньковецької, яка узагальнює життєвий і творчий шлях, відтворює побут зірки української сцени кінця ХІХ-початку ХХ століття.

2009 року музею було передано як філію Музей-квартиру композитора В.Косенка.