«Незважаючи на те, що клуб існує нещодавно, з 2009 року його юридична реєстрація стала кульмінаційним моментом в історії його розвитку. Насправді, почалося все набагато раніше.
Історія клубу починається з 1989 року, коли завдяки показовим виступам демонстраційної команди з Північної Кореї, які проходили на стадіоні «Динамо» (зараз «ім. В. Лобановського»), Київ охопив бум таеквон-до. Сотні підлітків і дорослих прагнули потрапити до напівлегальних секцій з надією, колись повторити побачене. Серед спраглих виявились і ми, я та Андрій Нащинець.
Нам пощастило з тренерами. Відточуючи свою техніку в підвалах, не дотримуючись жодної методики тренувального процесу, не маючи належного екіпірування, ми з лишком компенсували ці недоліки самовіддачею та величезним бажанням. Але хотілося більшого... І цією подією став приїзд в Україну, в 1990 р., Лі Граніта (Узбекистан), чемпіона Радянського Союзу з таеквон-до І.Т.Ф. Відновлюючись після тяжкої травми, на вимогу лікарів, Граніт вирішив тимчасово замінити свою спортивну кар'єру на тренерську. Тяжче тренувань не було ні до, ні після нього. Чергуючи величезні фізичні навантаження зі справжньою базовою технікою, Лі Граніту, у найкоротші терміни, вдалося зробити ривок у нашому спортивному розвитку. Фундамент було закладено.
У 1991 р., з метою розвитку таеквон-до, в Україну з Північної Кореї, був направлений міжнародний інструктор, майстер Хон Чоль (IV дан). Людина-легенда, що має нагороди за бойові заслуги, вона на довгі роки стала для нас прикладом для наслідування. Вимогливий на тренуваннях і скромний у побуті, Майстер ділився з нами секретами у будь-який час та в будь-якому місці. Викладаючи, згодом, серед спортсменів Хон Чоль визначив вузьке коло, що складається з 30-ти осіб, які мали не лише захищати спортивну честь міста та країни, а й передавати свої знання іншим. Так почався наш тренерський шлях.
Перший значний тренерський успіх прийшов до нас у 1998 році, коли в Москві на Дитячо-юнацьких олімпійських іграх, що проходили під егідою Міжнародного Олімпійського Комітету, в рамках демонстраційної програми, вісім наших вихованців завоювали 3 золотих (Копаниця Павло, Карасік) 2 срібні та 3 бронзові нагороди. Ця група стала передовою в Україні на довгий час.
Змінювалися покоління вихованців, але рік у рік ми постачали для головної команди країни гідну зміну. Чемпіонами та призерами міжнародних змагань, у різні роки, ставали Литовченко Геннадій, Мельниченко Богдан, Сидоренко Тимур, Борисенко Юлія, Фірсов Максим, Козлов Денис та ін.
Рік у рік середньостатистичний вік котрі займалися зменшувався. Все частіше почали проводитись дитячі турніри з таеквон-до І.Т.Ф.. У 2008 році ми отримали запрошення на Кубок країн Балтії, в якому, незважаючи на велику кількість учасників, здобули перемогу. З цього моменту розпочався новий період в історії клубу.
Після закінчення КІМВ до тренерської роботи приступив Ісакович Володимир, випускник одного з перших поколінь наших чемпіонів. До викладання таеквон-до розпочали висококласні досвідчені спортсмени – Мельниченко Богдан, Фірсов Максим та Свиридов Олег. Кількість та якість спортсменів, що займаються у клубі зростала. Розуміючи, що сила - в єдності, до нас почали приєднуватися інші успішні тренери: Немикін Кирило, один з учнів Хон Чоля, досвідчений педагог, який заповнив «прогалини» клубу в техніці формальних вправ; Жарук Олександр, який на той момент тренував невелику кількість дітей, але серед них уже були призери та переможці всеукраїнських турнірів.
Проба сил у новому складі відбулася у 2010 р. на Відкритому кубку Європи серед дітей «Перша столиця», який проходив у м. Харків. Успіх був приголомшливий. Вже на другий день змагань стало незаперечним, що за кількістю золотих медалей ми відірвалися далеко від конкурентів. А далі були перемоги у Черкасах, Мінську, Дніпропетровську, Житомирі, Таллінні, діти набирали обертів…
Треба було вивести на новий якісний рівень юніорів. Безперечно, у цьому нам міг допомогти лише Нащинець Андрій, який на той час має на своєму рахунку, у цій віковій групі, чемпіонів і призерів Світу та Європи. Завдяки Андрію наш тренерсько-суддівський корпус поповнив і Дубицький Павло – один із його вихованців, майстер спорту міжнародного класу, переможець та призер міжнародних змагань з таеквон-до І.Т.Ф. Наші спортивні шляхи з Андрієм знову перетнулися.
У 2011 р. на Чемпіонаті Європи, який проходив в Естонії, у складі національної збірної команди України, вже було 22 наших вихованців (із 74 членів збірної). Вперше абсолютними чемпіонами Європи, серед юніорок та жінок, стали вихованки нашого клубу Гріньків Романна та Моісеєнко Вікторія. У вересні цього ж року на Чемпіонаті Світу серед дорослих, який проходив у Північній Кореї, бронзовими призерами стали Клименко Андрій та Тугай Аліса, Моісеєнко Ганна, Грищенко Анна, а тренерський склад клубу поповнив, який переїхав з Кіровограда до Киева, Суровцов Андрій.
У 2012 р. кількість наших спортсменів у збірній зросла до 35. Звання абсолютного чемпіона Європи серед юніорів отримав Яковенко Микола, а загальна кількість завойованих медалей - 46, у 9 видах програм!
Рік 2013. Найпам'ятніший рік в історії клубу. Чемпіонат Європи – 49 спортсменів СК "СПАРТА" у складі національної збірної!!! Чемпіоном Європи серед юніорів, зі спарингу, стає Стеценко Андрій, а юніорки-чемпіонками Європи з командного спарингу! Савицький Олександр-чемпіон Європи з формальних вправ, вперше за всю історію незалежності України! Але немає часу для спочивання на лаврах уся увага вже спрямована на чемпіонат світу серед дорослих і наші досвідчені спортсмени не підкачали! Моісеєнко Ганна та Моісеєнко Вікторія-чемпіонки Миру зі спарингу, Гавриленко Вероніка-чемпіонка Миру в командній спецтехніці! Це тільки чемпіони крім великої кількості призових нагород, що в результаті виводить Україну на 3-е місце в загальнокомандному підсумку, вперше в історії нашої держави! На наш жаль не обійшлося і без втрат, тренерський склад покинув Нащинець Андрій, який вирішив спробувати свої сили в рамках іншого клубу, а ми продовжуємо рухатися вперед!
А далі…, А далі…, а далі Ви будете читати в новинах, знаходити нові чи вже знайомі прізвища, разом із нами радіти нашим перемогам, брати участь у житті клубу та знати, що двері наших залів відчинені для всіх і завжди! Ми готові ділитися знаннями та виховувати нових чемпіонів, яких вимагає лише терпіння і бажання…»
