Андріївська церква у Києві – пам’ятка світового значення, перлина архітектурної спадщини доби бароко.

Вона збудована на замовлення російської імператриці Єлизавети на місці, де за літописним переказом, апостол Андрій Первозванний в І ст. н.е. проповідував християнство на землях майбутньої Київської Русі. Церква будувалася за проектом видатного архітектора Ф.-Б. Растреллі у середині XVIII ст. Будівництвом керував зодчий Іван Мічурін, а до спорудження будівлі було залучено найкращих російських, українських та іноземних майстрів.

Храм у плані хрещатий, п’ятиверхої композиції. Зовні церкву прикрашають колони коринфського та іонічного ордерів, подвійні пілястри, карнизи складного профілю, позолочений ліпний, чавунний та мідний декор.

Інтер’єр церкви – єдиний безстовпний простір, в якому чітко читається хрестоподібний план споруди, виразне архітектурне членування стін пілястрами, карнизами, напівциркульними вікнами й люкарнами. Гармонійно поєднуючись та взаємодоповнюючи один одного, цілісний ансамбль інтер’єру утворюють такі різновиди мистецтва як архітектура, ліплення, різьблення, живопис.

Неперевершеними зразками різьбярського мистецтва в церкві є іконостас, надпрестольна сінь-ротонда, проповідницька кафедра.

Над створенням ікон для іконостасу Андріївської церкви у 1751-1752 роках працювала «живописна команда» Канцелярії від будівель під керівництвом Івана Вишнякова. Замовлення виконували петербурзькі живописці – О. Антропов, А. Єрошевський, П. Семенов та залучені з Москви О. Бєльський, О. Поспєлов, І. Фірсов. Найвизначнішим живописцем у цій групі був Олексій Антропов, пензлю якого належать ікона іконостаса «Успіння Богородиці», сцена «Благовіщення» з Царських врат, образ Св. Андрія на західному склепінні церкви, живописні клейма балюстради проповідницької кафедри, а також вівтарний запрестольний образ «Тайна вечеря».

У трансепті Андріївської церкви знаходяться дві картини ХІХ ст., виконані в стилі класицизму – «Проповідь апостола Андрія» українського художника Платона Бориспольця та «Вибір віри князем Володимиром» латиського художника Йогана Еггінка. Обидва полотна відносяться до історичного жанру і відтворюють літописні перекази про проповідь християнства, заснування міста Києва та розповсюдження православ’я на теренах Київської Русі.

Враховуючи виняткову історико-архітектурну та художню цінність пам’ятки, з 1968 року Андріївська церква – музей, що входить до складу Національного заповідника «Софія Київська».